Мовна мережа в мозку людини зародилася раніше, ніж припускали досі. Зародки структур, що відповідають за мову, можуть бути на 20 мільйонів років старшими, ніж вважали раніше. Таких висновків дійшли науковці Ньюкаслського університету та Інституту когнітивної і нейронауки імені Макса Планка в Лейпцигу. Вони порівняли мозкові структури людини, людиноподібних і приматів.
Мовна мережа в людей еволюційно розвинулася з слухової системи приматів. Зображення: Guillermo Gallardo.
Відкриття нової структури в мозку можна порівняти з виявленням решток, що раптово проливають світло на історію людського розвитку. На відміну від кісток, скам’янілостей мозку наших давно зниклих пращурів немає. Тож науковці порівнюють мозок сьогодні живих приматів і людей, щоб дійти висновку, як виглядали мозкові структури наших спільних предків – і як з них міг розвинутися мозок сьогодні живих людей.
В актуальному дослідженні вчені порівняли регіони мозку людини, людиноподібних і приматів, також взяли до уваги зв’язки, що опрацьовують прості звуки та мову.
«Ми й раніше здогадувалися, що людські мовні зв’язки еволюційно походять зі слухової системи нелюдських приматів, – пояснив професор Петков (Petkov) з Ньюкаслського університету. – Але ми були здивовані, коли знайшли дуже подібні зв’язки в слуховій системі мавп. Тобто людиноподібні і примати мають ті ж структури-попередники мовної мережі, що мала людина».
У людей ця мережа опрацьовує мовні звуки та поєднує слухові ділянки з мовними регіонами у лобовій частці. Тільки люди послуговуються мовою, але з огляду на те, що аудитивними зв’язками наділені й інші примати, можна дійти висновку: усна мова розвинулася з акустичного сприйняття та комунікації.
Відкриття спільних нервових зв’язків переносить момент еволюційного зародження людської мовної мережі принаймні на 20 мільйонів років в минуле. Досі припускали, що попередники мовної мережі виникли лише 5 мільйонів років тому – разом зі спільними предками людини та гомінідів.
А ще результати доводять, як сильно в процесі еволюції змінилися людські мовні шляхи. Передусім ліва півкуля мозку у людей сильно відхилилася від еволюційного прототипу і почала спеціалізуватися на опрацюванні мови.
«Досліджувані зв’язки нервових волокон потрібні для акустичного опрацювання усної мови і дуже важливі навіть у ранньому дитинстві, коли дитина спілкується, – пояснила Анґела Д. Фрідерічі (Angela D. Friederici), директорка та нейропсихологиня в Інституті когнітивних та нейронаук імені Макса Планка. – Подібність цих зв’язків у людей і макак вказує на еволюційні коріння мовних нервових мереж».
У межах свого дослідження науковці проаналізували знімки МРТ, доступ до яких надала наукова спільнота. Додатково вони зробили нові фото, які тепер вже зі свого боку розмістять у вільному доступі для вчених – в результаті можливими стануть нові розвідки.
«Безпосереднє порівняння мозку приматів та людини стало можливим лише з сучасними МРТ-техніками, – додав Альфред Анвандер (Alfred Anwander) з Лейпцігського інституту Макса Планка, співавтор дослідження. – Так можна візуалізувати структури та зв’язки нервових волокон, не приникаючи всередину. А це єдиний варіант, що дає змогу однаковою технікою проаналізувати структури та безпосередньо їх порівняти».
Автори припускають, що шлях опрацювання акустичних сигналів, який вони виявили, може бути ще старішим. Наступні розвідки мають продемонструвати, в яких більш віддалених еволюційно тварин можна знайти найдавніші нейробіологічні витоки слухових нервових шляхів, подібних на людські.
mpg.de, 27. APRIL 2020
Зреферувала С. К.
04.05.2020