Св. Євг. Йоана — глава І, уступ І, 1—17
У первовіку було СЛОВО,
і СЛОВО те було у Бога,
і СЛОВО було Бог.
Воно було у Бога в первовіку.
Усе повстало через Нього,
і ні одно, що сталось,
не сталося без Нього,
Життя було у Ньому,
і це життя (всім) людям стало світлом.
І Світло світить в темноті,
а темнота не поняла Його.
Зявився чоловік, від Бога післаний,
імя йому Йоан. На свідчення прийшов він,
щоби про Світло засвідчити,
та щоб усі увірували через нього.
Не був він світлом,
а мав про Світло засвідчити.
Правдиве Світло, що просвічує весь люд,
був Той, що мав прийти на світ.
Він був на світі, і світ повстав був через Нього,
а світ не упізнав Його.
До свого дому Він прийшов,
та не приняв Його свій нарід.
А тим, що приняли Його,
Він силу дав
дітьми у Бога стати,
якщо увірують в імя Його.
Такі із крові не зродились
і не з бажання тіла,
й не з волі мужа,
а лиш від Бога.
І СЛОВО ТІЛОМ СТАЛО
і оселилося між нами;
славу Його ми оглядали,
славу Єдинородного з Вітця
у повні ласки й правди.
Йоан свідчить про Нього, та кличе й промовляє:
"Це Він був Той, що я про Нього мовив:
"Той, хто прийде за мною,
"вже був переді мною, бо перше був, ніж я".
А з повноти Його
ми всі одержали,
і благодать за благодать.
Закон даний був Мойсеєм,
а благодать і правду
приніс ІСУС ХРИСТОС.
[Громадська думка, 11.04.1920]
11.04.1920