(Спомин з приводу ювілею.)
Стрінувся я вперше з професором Масариком на університеті в Празі. Разом з иншими товаришами сецесіоністами записувався на чеському університеті, і тоді вперше побачив його. Проф. Масарик разом з иншими професорами вписував нам до індексів потрібні предмети. Ми були просто поражені цею незвичайною ввічливістю. Призвичаєні у Львові до цілком иншого поведення професорів, з початку не вірили своїм очам.
А потому бачив і слухав його в викладовій салі. Викладав все стоячи, спокійно, ясно, а головною прикметою його викладів були короткі речення, що для нас, які щойно вчилися чеської мови, було незвичайною полекшою. Найбільше абстрактні і трудні проблєми викладав дуже приступно. Нас, Українців, вражала незвичайна фізична схожість з покійним Михайлом Драгомановим.
Масарик був тоді зненавиджений серед чеських патріотів, обожаний найкращою часткою чеської молодіжі і дуже шанований чеським робітництвом. Нераз приходилося мені стрічати з чеським патріотом, що на спомин Масарика сплював з обридженням. Щеж так недавно він здемаскував "історичні" рукописи, виступав проти ганебних антисемітських сплетень на тлі ритуальних мордів, ще так недавно він так рішучо поборював крикливих патріотів, що тільки на ненависти до других, а головно Німців, хотіли будувати свою чеську державу.
І під його впливом повстав "Svаz pokrokove sloranske miadeże", де побіч чеської соціялістичної і реалістичної (масариківської) молодіжі належали Українці, Москалі, Поляки і полудневі Славяне.
Прийшла російська революція 1905 р., а за нею почалася в Австрії гостра боротьба за загальне право голосування до парляменту. Почалися віча і демонстрації в цілій Австрії. Не остала позаду і Прага, а в тій аґітації взяв визначну участь і "Союз поступової славянської молодіжі".
Пригадую собі два моменти.
Перший, це величезний мітінґ університетської і технічної молодіжі на подвірю чеської техніки. Говорив цілий ряд бесідників Чехів і Славян. В часі промов військо обсадило техніку і директор поліції завізвав молодіж, щоби негайно опустила будинок техніки. Молодіж відповіла криками і не дуже приємними епітетами під адресою уряду. Наступила напружена і грізна ситуація. Здавалося, що прийде до бійки. І в тій хвилині появився на подвірю високий мущина. Він промовив кілька слів і більше як десять тисяч студентів спокійно розійшлися домів.
Це був професор Масарик.
А другий:
В кілька днів пізніще на "namesti" Гавлічка в Празі чеська соціялдемократична партія уладила монстр-мітінг в тій самій справі. На ньому промовляли старий вожд чеського робітництва тов. Антін Нємец, проф. Масарик і я, як віцепрезидент "Coюза поступового студентства".
На другий день всі три стрінулися ми в дирекції поліції де в нами списано протокол.
Це в останнє бачив я проф. Масарика.
Львів 7. ІІІ. 1920.
Вперед!