Хвильова електростанція – новий тренд у галузі «зеленої енергетики». «На хлопський розум» новація полягає в тому, що треба створити пристрій, здатний перетворювати на електричний струм кінетичну енергію морських хвиль. Тобто ця технологія застосовна лише на берегах морів та океанів. Решті світу доведеться шукати придатнішу енергетичну альтернативу.
Хвильова електростанція (ХЕС) – досить дорога і технічно складна споруда. Її конструкція має враховувати особливості ландшафту, щоб оптимально вловлювати хвилі й набирати максимальну потужність. До того ж станція мусить витримувати шторми, за яких коливання води перевищують норму вдесятеро.
Серед нинішніх ХЕС, що діють в експериментальному чи навіть у промисловому режимі, розрізняють кілька типів станцій. До першого типу належить система Oyster, тобто «Устриця» (інший варіант назви: «Бункер»). Така ХЕС-«устриця» працює на шотландському острові Айла, найпівденнішому острові Внутрішнього Гебридського архіпелагу. Її розробила і збудувала компанія Aquamarine Power зі штаб-квартирою в Единбурзі. З вигляду це бетонна коробка завширшки 20 метрів. Припливні хвилі витісняють повітря з коробки і під дією повітряної тяги починають обертати дві гідротурбіни загальної потужності 500 кіловатів.
Оскільки вода входить до камери й виходить з камери з прибуттям кожної нової хвилі, тиск повітря в камері збільшується та зменшується. Коливання повітряного тиску в камері забезпечує рух турбіни, яка, своєю чергою, генерує електроенергію.
Ця електростанція є однією з перших ХЕС. Вона здатна забезпечити струмом 500 будинків.
Поблизу того ж таки шотландського острова є ХЕС, збудована за цілком іншим принципом. Її називають Pelamis. Ця система складається з кількох циліндричних секцій діаметру 4 метри та завдовжки 180 метрів. Секції, що з'єднані між собою шарнірами, під впливом хвиль постійно рухаються; генератори, встановлені всередині секцій, перетворюють кінетичну енергію цього руху на електричну; струм кабелем передається до берегової станції.
Керують електростанцією дистанційно зі штаб-квартири компанії Pelamis Wave Power, що в місті Літ поблизу Единбурга (майже за 300 кілометрів).
Можливість здійснити польові випробування таких різних експериментальних технологій фірмам-виробникам надав Європейський Центр Морської Енергії (EMEC). Його заснували 2003 року в містечку Стромнес на найбільшому з Оркнейських островів – Мейнленді. Центр створено за фінансової підтримки британського і шотландського урядів та Європейської Унії. В межах проекту виділено 12 ділянок на шотландських архіпелагах для випробування різних моделей ХЕС. Всі вони під'єднані до реально чинної електромережі.
ХЕС використовують дуже різні технології, пристосовані до неоднакових глибин та інших особливостей місцевості. Тому цілком можлива успішна експлуатація одночасно кількох таких систем.
Загалом беручи, хвильові електростанції нині стоять на порозі широкого комерційного використання. Наприклад, в Австралії вже розгорнули будову такої станції, і вона буде набагато потужнішою за шотландські прототипи.
У світовому засягу хвилі сукупно можуть генерувати два тераватти енергії. Кількість виробленої енергії залежить від сили хвиль, але оскільки припливи непостійні, потрібні ще й потужні акумуляторні станції. Зате ресурс для ХЕС є відновлюваним і не вимагає жодних видатків.
16.01.2013