Др Йосиф Фастман.
Дня 17 жовтня с. р. в Запасній Лічниці ч. 1. впав жертвою своїх обовязків сотник-лікар Д-р Йосиф Фастман. Покійний був Євреєм, однак ціле своє життя звязав тісно з долею українського народа і його державности. Як тільки з вибухом світової війни почалася траґедія нашого народа, він всюди був перший з помочию. І так вже в 1914 році бачимо його в таборі українських виселенців в Ґміндї; пізніше як військовий лікар працює серед українських вояків на італійськім фронті. В самім початку українсько-польської війни вступає в українську армію і працює у військовій лічниці в Самборі. В часі першого відвороту галицької армії поступає лікарем в другу бригаду і тут працює до смерти.
Неумолима пошесть, з якою покійний як лікар завзято боровся, вкінці і його поборола. Згинув як всякий чесний, хоробрий стрілець на полі боротьби, лишаючи по собі сум і жаль в серцях всіх, що його знали. І не диво: покійний був не тільки лікарем але й найбільшим приятелем своїх хорих. "Се батько нам вмер, а не лікар" — говорили з плачем хорі стрільці з його частини.
Своєю невтомною працею, своєю солідністю і добротою загоїв неодну рану, усмирив не оден біль, вратував неодно молоде стрілецьке життя. Честь і дяка Тобі за се, вірний сину України! Слези, що зросили Твою могилу, сей біль серць наших за Тобою нехай буде Тобі заплатою від Українського Народа за Твій труд, за Твоє молоде життя, яке Ти приніс в жертві нашому народові. Похорон покійного відбувся дня 19. жовтня 1919. р. з запасної лічниці ч. І. на єврейське кладбище у Винниці зі всіми військовими почестями.
Санітарний Шеф Галицької Армії.
Стрілець
07.11.1919