Перед роком.

З початком місяця жовтня минулого року зайшли у світовій війні події, що вказали на великий історичний зворот. Побідні осередні держави дізнали розбиття болгарського фронту та не могучи вдержатися на інших боєвих фронтах, мусіли звернутися до президента Вільзона з предложенням загального перемиря, що вказувало на зближаючуся перебудову держав Европи.

Відчули це також народи Австрії та почали роздумувати про здійснення права самоозначення кожного народу австрійської монархії.

Тай наша Українська Парляментарна Репрезентація у Відні, як також наші орґанізації в Галичині розпочали приготовні кроки.

Вже 10. жовтня 1918 р. відбулася повна нарада Української Парляментарної Репрезентації разом з нашими членами палати панів і буковинськими послами у Відні, та постановила приступити до засновання конституанти, що малаби рішити про самоозначення українського народу.

Наступаючого дня покликав до себе цісар Карло презідії парляментарнх клюбів, аби підготовити справу перестрою Австрії та дізнатися, як думають народні заступники перевести право самоозначення народів.

Відтак, зовсім неожидано, появився маніфест цісаря Карла з 16. жовтня 1918 р., в котрім заповіджено, що Австрія має стати союзною державою, в котрій кожен народ творить на своїй области осідку: свій власний державний устрій, та завізвано народи Австрії до співділання в цім ділі, покликуючи до життя національні ради, зложені з парляментарних послів кожної нації.

Отсей цісарський маніфест став безпосередним товчком до внутрішного розпаду австрійської монархії. Національні держави стали скоро формуватися, але до Австрії не вернулися.

Дня 18. жовтня 1918 р. відбулося конституовання Української Національної Ради у Львові, та наступаючого дня 19. жовтня 1918 р. зійшовся у великій салі Народного Дому у Львові всенародний збір українських нотаблів, що приняв аклямацією проголошення української держави на українських областях австрійської монархії.

Тогож самого дня проголосила чехо-словацька Національна Рада независимість чехо-словацької области; дня 21. жовтня 1918 р. заявилися німецькі національні збори у Відні за приступленням до творення самостійної німецько-австрійської держави; дня 24. жовтня 1918 р. проклямовано полудневославянську державу в Загребі; дня 28. жовтня 1918 р. переняла чеська Національна Рада в Празі управу, а Польська Комісія Ліквідаційна в Кракові обняла в свої руки державну управу Західної Галичини.

Тимчасом уступило міністерство дра Гуссарека та на його місце прийшло останне цісарське міністерство дра Ляммаша, що дістало цісарське уповажнення передати правління національним радам на їх питомих областях.

Презідія Української Національної Ради завідомила в дні 23. жовтня 1918 р. президента міністрів дра Гуссарека про коституовання української держави, та коли дня 25. жовтня 1918 р. прийшло нове міністерство з президентом міністрів дром Ляммашем, зажадала від него презідія Української Національної Ради передачі державної адміністрації у Східній Галичині в руки Української Національної Ради. Але й послідне австрійське міністерство, хоч завсе признавало повне оправдання нашому домаганню, проволікало видання вказаних розпорядків до намісника у Львові.

Делєґація Української Національної Ради у Львові ждала на інформації і розпорядження з Відня з дня на день, а тут події ішли одна за другою скорим ходом та грозила небезпека, що польська комісія ліквідаційна переїде з Кракова до Львова і при помочі польського урядничого апарату обійме державну адміністрацію Східної Галичини. Аби цему запобігти, треба було скоро ділати.

Тому представники Української Національної Ради у Львові звернулися дня 31. жовтня 1918 р. до галицького намісника гр. Гуїна зі запитом, чи має він в Відня приказ віддати державну адміністрацію Східної Галичини по мисли цісарського маніфесту з 16. ц. м. в руки Української Національної Ради, та чи він готов є отсе зробити. А коли намісник по довшім прояснюванню справи дав нам відмовну відповідь, то зараз знов зібралася делєґація Української Національної Ради у Львові та по вислуханню звітів комісій: військової і народної оборони, постановила наступаючого дня, то є 1. падолиста 1918 р. рано українським військом, яке тоді було у Львові, виконати акт перевороту державного — займаючи Львів зі усіми державними властями у владу української держави.

Вистрілами о годині 4. рано дня 1. падолиста 1918 р. був даний знак та відтак спокійно і без проливу крови до години шестої рано був скінчений акт заняття столиці князя Льва і над цісарськими орлами на міськім ратуші і галицькім намісництві у Львові засіяли вранці наші синьо-жовті стяги на знак української державної влади над Галицькою Україною.

Пополудні дня 1. падолиста 1918. р. наступило формальне переняття влади делєґатами Української Національної Ради у львівськім намісництві, де ми попращалися з намісником гр. Гуїном, та у військовій Команді при бернадинській площі у Львові.

[Український прапор, 01.11.1919]