Російська революція принесла свободу й українському народови. Пригнічений й позбавлений всяких прав на свою національну свободу, — він конав під російським ярмом. Не тільки для Росії, але і для Европи, для всього світа — він був "мертвим народом", "історичною нацією", яка ніколи не може вже повстати для незалежного державного життя.
Тому, коли велика революція розбурхала признані національні чуття, й коли вся Україна повстала в боротьбі за свою волю, — вся Европа, а найголовніше, держави антанти почули себе безпорадними, бо не мали про неї ніякого поняття. Ні про її історичне минуле, ні про її сучасне, ні про її майбутнє.
Призвичаївшися дивитися на східні справи очима російських дипльоматів, — Антанта стала на цій старій позиції й думала, що в такій спосіб вирішується проблєма визволення сорокміліонового народу.
Українське правительство, виходячи з необхідности поінформувати західноевропейські держави про ціли й завдання Української Народньої Републики, — післало по визначнійших европейських центрах дипльоматичні місії, діяльність яких виглядає в такий спосіб:
I. АНҐЛІЯ. В Лондоні пробуває Українська Дипльоматична Місія на чолі з д-ром Стаховським, яка провадить переговори в справі визнання незалежности України. Це питання підтримується також і канадійським премієр-міністром, який заявляє, що таке бажання є тих трьох четвертей міліона Українців, що живуть в Канаді й що совісно виконували свої обовязки, як горожане в Великобританії, підчас боротьби останньої з Німеччиною. Голова Місії д-р Стаховський мав авдієнцію у Льойд Джорджа.
II. АМЕРИКА. В Вашинґтоні пробуває Українська Дипльоматична Місія на чолі з Юліяном Бачинським, який принятий був Лансінґом. Американська громадська думка на боці Українців. Підтримують українську місію також і американські Українці, які відвідали Вільсона, Лансінґа й членів Конґресу й Сенату, й підтримали національно-політичні домагання української місії.
IІІ. ФРАНЦІЯ. В Парижі провадить активну діяльність Українська Дипльоматична Місія на чолі з ґр. Тишкевичем (замісь д. Сидоренка) й місцева українська кольонія на чолі з професором Савченком. Для пропаґанди в українській справі заложено Український комітет, в якому найбільшу участь беруть проф. Мих. Грушевський й проф. Савченко. На потреби цього комітету американські Українці надіслали 250.000 франків. Комітет видав велику скількість популярно-аґітаційної літератури на француській мові. Француські соціялістичні кола цілком підтримують українські домагання.
IV. ІТАЛІЯ. Українська Дипльоматична Місія на чолі з Севрюком провадить в дану хвилину переговори про визнання незалежности України, а також про полагодження товарообміну Італії з Україною. Італійська торговельна палата призначила комісію з 9 представників промисловости, яка має оснувати окреме товариство для товарообміну з Україною. Одночасно в Римі пробуває українська військова місія в справі увільнення полонених Українців. При Ватикані є послом проф. Антонович, причому святий Престол становиться з найбільшою сердешністю до українського народу й його визвольних завдань. Вся преса без ріжниці напрямків живо обговорює українську справу й висловлюється за необхідність підтримання України.
V. ГРЕЦІЯ. Українська Дипльоматична Місія на чолі з гр. Матушевським пробуває в Атенах з 3. березня 1919 року. Уряд Греції в особі міністра закордонних справ, Драґуміса, зустрів місію дуже прихильно й дав їй запевнення, що вона може числити на як найбільшу гостинність і прихильність демократичної Греції.
Для поінформування грецького уряду і народу, як рівнож закордонного дипльоматичного корпуса видано заходом місії меморіял, обіймаючий загал українських справ.
Вся грецька преса з симпатією поставилася до України і з великим зацікавленням слідкує за всіми перенятями боротьби України за її незалежність, поміщуючи статті інформаційного вмісту, портрети визначних українських діячів й огляди політичного та економічного життя України.
Грецька преса зазначує при тім, що молода українська Република не матиме аґресивних намірів в справі Царгороду та Дарданелів, як цього можна сподіватися від Росії та що для Греції, яка має велику торговельну фльоту, комерційні зносини з Україною матимуть першорядне становище.
VI. БОЛГАРІЯ. Болгарське населення дружно відноситься до України й українське посольство на чолі з п. Шульгою користується його великою симпатією. За боротьбою України з Денікіном і большевиками вся преса слідкує з напруженим інтересом. Випущено багацько книжок і журналів в українській справі на болгарській мові. Особливу увагу звертає на себе журнал: "Украинске Слово". Статті поміщені в тім журналі торкаються найріжнородніших питань українського життя.
VII. ТУРЕЧЧИНА. В Константинополі пробуває стале українське посольство на чолі з Лотоцьким, бувшим міністром культів. Населення дружно відноситься до України. Напад Денікіна на Україну трактується всею пресою без ріжниці напрямків, як московське розбишацтво.
VIII. РУМУНІЯ. В Букарешті пробуває Українська Дипльоматична Місія на чолі з проф. Мацієвичом, бувшим міністром хліборобства, який навязав найприязніщі зносини поміж обома правительствами. Нині йдуть переговори в справі заключення постійного союзу.
IX. ЧЕХІЯ. Праця Української Дипльоматичної Місії на чолі з проф. Славинським, бувшим міністром праці, провадиться в найбільш корисних обставинах, бо чеське правительство з найбільшим визнанням становиться до української справи. В Празі істнують: Український Політичний Клюб, Українське видавниче тов. "Час" та деякі кооперативні орґанізації.
X. ДАНІЯ. Діяльність Української Дипльоматичної Місії розвивається успішно.
XI. ШВЕЦІЯ. Українська Димпльоматична Місія на чолі з д-р Залізняком користується великими симпатіями. Українська проблєма відома шведському народови ще з часів світової війни. Визначні шведські письменники, журналісти, професори видрукували багацько праць, присвячених українському питанню. В Штокгольмі міститься також українське видавниче т-во "Серп" і "Молот", а також декілька українських торговельних бюр.
XII. ФІНЛЯНДІЯ. В Гельсінґфорсі пробуває Українська Дипльоматична Місія на чолі з Лоським.
XIII. ГОЛЯНДІЯ. Українська Дипльоматична Місія на чолі з Яковлевом навязала сталі взаємини з правительством Голяндії.
XIV. УГОРЩИНА. В Будапешті пробуває українська дипльоматична місія на чолі з Галаганом. Місія тішиться найліпшим відношенням з боку угорського правительства.
XV. АВСТРІЯ. В Відні стало пробуває українська посольство на чолі з Полетикою. Тут виходять українські ґазети: "Воля" й "Український Прапор", міститься також українське прес. бюро, великі видавничі товариства "Дзвін" і "Вернигора", й відділи українських кооперативних орґанізацій "Дні просоюза", "Українбанка" й "Централя". Гарно розвивається робітниче товариство "Єдність".
XVI. НІМЕЧЧИНА. В Берліні стало пробуває український посол Порш, бувший міністр праці.
XVII. ШВАЙЦАРІЯ. В Берні стало пробуває український посол Лукасевич. Виходить ґазета "L'Ucraіne". Мається українське видавництво, що друкує книжки на французькій мові. Зорґанізувалася теж українсько-швайцарська торговельна палата.
Так в коротких рисах зазначується становище української справи за кордоном. Історичні умовини для України були такі, що не сприяли широкому ознайомленню европейської опінії з українською справою. Нині така прогалина заповнюється. Але потрібний певний час, щоби широкі круги усвідомили собі завдання України й її істнування, як окремого державного орґанізму. В усякім разі українська ідея має своїх палких прихильників по усіх країнах й зуміє цінувати те тепле відношення, яке виявлялося до неї в багатьох держав підчас її тяжкої боротьби з ворожими нападами.
Нині й в Польщі пробуває Українська Дипльоматична Місія на чолі з д-ром Андр. Лівицьким. Від польського Народу залежить навязати добрі відносини з Україною.
Думаю, що польська преса й громадянська думка зуміє зорієнтуватися в правдивих цілях українського народу й зрозуміє всю вагу для Польщі: істнування суверенної Української Держави.
[Вперед! 29.10.1919]
29.10.1919