Соціологія: Росіяни вперше ставляться до України ліпше, ніж українці – до РФ.

 

Ставлення українців до Росії залишається на найвищому рівні з моменту початку російської аґресії. До РФ добре ставиться абсолютна більшість українських респондентів – 54%. У порівнянні з минулим роком, думка українців поліпшилася на 8%, хоча якщо порівнювати з лютим, то незначно погіршилася – на 3%.

 

Водночас за рахунок стрімкого зростання позитивної опінії росіян про Україну – в півтора раза, якщо порівнювати з лютим – частка громадян РФ, котрі позитивно ставляться до західного сусіда, перевищила відсоток українців, котрі добре думають про Росію. Якщо в лютому до України добре ставилося 34% росіян, то у вересні – 57%.

 

 

Про це йдеться в підсумках двостороннього соціологічного дослідження, котре проводять в Україні – Київський міжнародний інститут соціології, та в Росії – "Левада-Центр".

 

Соціологи вимірюють рівень українсько-російських симпатій у цьому форматі вже десять років, і це вперше росіяни випередили українців у ставленні до країни-сусідки.

 

"За весь період спостережень українці краще ставилися до Росії, ніж росіяни до України, – прокоментували в КМІСі. – Після анексії Криму і початку військових дій на Донбасі відбулося різке падіння позитивного ставлення українців до Росії (з 90% до 30%), але після закінчення активних бойових дій ставлення українців до Росії знову дещо покращилося. В Україні у вересні 2019 року добре та дуже добре ставилося до Росії 54% українців, погано або дуже погано – 35%, 12% не визначилися. У вересні 2019 року, вперше за роки моніторингу, кількість тих, хто добре ставиться в Росії до України більша, ніж в Україні до Росії – 56%. Погано або дуже погано до України ставляться 31% опитаних, тобто зараз росіяни дещо краще ставляться до України, ніж українці до Росії (56% у порівнянні з 54%, тобто різниця невелика, у 2 відсоткових пункти)".

 

У порівнянні з вереснем 2018 року, кількість українців, котрі бажають закритих кордонів з Росією, незначно збільшилася (з 39% до 41%), а кількість тих, хто бажає незалежних відносин, але без кордонів і митниць, практично не змінилася (з 50% до 49%). Об’єднатися в одну країну бажають 3% опитаних українців (у вересні 2018 року таких було 4%, різниця статистично не є значущою). 

 

У Росії, порівняно з торішнім дослідженням, суттєво зменшилася кількість тих, хто бажає закритих кордонів з Україною (було 32%, стало 23%), протилежна ситуація з незалежністю без кордонів і митниці – за рік кількість збільшилась на 9% (з 45% до 54%). Також збільшилась, але не суттєво, кількість охочих об’єднатися в одну країну (було 16%, стало 19%).

 

На думку експертки "Левада-Центру" Карини Піпії, суттєву роль у динаміці російських настроїв зіграв фактор перемоги Зеленського і надії росіян на те, що зміна влади призведе до покращення стосунків.

 

Гендиректор КМІС Володимир Паніотто не виключає, що зміну ставлення зумовили корективи в інформаційній політиці РФ. 

 

"Мені здається, що тут також можливі прямі вказівки керівництва Росії щодо інформаційної політики ЗМІ. Наприклад, Путін заявляв, що ЗМІ не повинні давати негативну інформацію щодо України. Але це тільки гіпотеза, до того ж, виступ Путіна відбувся після проведення дослідження", – прокоментував Паніотто.

 

Що ж до настроїв українців, то директор КМІСу каже: "Одна з можливих гіпотез [поступового поліпшення ставлення до РФ] – передвиборча кампанія й активізація роботи проросійських політичних сил і телевізійних каналів. Інша можлива причина – надія на покращення стосунків і встановлення миру". 

 

 

Київський міжнародний інститут соціології проводив всеукраїнське опитування громадської думки 6-16 вересня 2019 року. Методом особистого інтерв'ю опитано 2035 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, яку контролює українська влада.

 

"Левада-центр" проводив опитування за репрезентативною вибіркою населення Росії, опитано 1601 особу віком понад 18 років, між 26 вересня і 2 жовтня. Опитування проводили у 137 населених пунктах, 50 суб'єктах РФ. Дослідження відбувалося вдома у респондентів методом особистого інтерв'ю.

 

16.10.2019