Сиджу в хаті і бачу все, що діється на світі.

Розвязана проблєма телевізії та її значіння для... майбутньої війни.

Телевізія, цебто бачення на віддаль, всту­пає в актуальний період свого розвитку. В Ан­ґлії вже 10 тисяч осіб має телевізійні апара­ти, для яких лондонське радіо надає два, або три рази в тиждень спеціяльну телевізійну програму. Одинокою причиною, що телевізія не поширилась дотепер масово, — це висока ціна таких апаратів, бо найдешевший з них коштує 50 фунтів штерлінгів (один фунт — 26 зол.)

Англійські радіотехніки предбачують, що за які два три роки, кожна людина, що має сьогодні радіо, матиме ще й телевізийний апарат, а телевізія внесе революцію у весь дотеперішній світ радіа, мовного фільму і те­лефону.

Дрібну уяву того, як виглядатиме май­бутня телевізійна забава, може нам дати опис вражінь, що їх пережили в серпні 1934 р. англійські журналісти та парляментаристи, яких запросило телевізійне підприємство Бей­рда, щоби взяли участь у телевізійному по­казі. Той показ відбувся в Лондоні, в т. зв. Бейрд Гоуз підчас коли те, що вони мали ба­чити, відбувалося в „Кристан Палас", який є віддалений від „Бейрд Гоуз“ на 8 англ. миль. Гості були сполучені телефонічно з операто­ром в „Кристан Палас" і могли тому кожної хвилини передати телефоном те, що хочуть бачити та чути. В першу чергу показали їм, як будуть люди купувати в майбутньому. Гля­дачі—слухачі побачили на екрані цілу низьку елєгантних туалєтних предметів, капелюхи, па­расолі, кравати, панчохи. Деякі з тих предме­тів так дуже подобались приявним, шо негай­но купили їх. Все куплене відіслано їм зараз же до дому з рахунком. В той спосіб будемо в майбутньому купувати, не витрачуючи зай­во часу на мандрівку по склепах. Телевізійна надавча стація буде передавати образово ці­лі склепові вітрини з цінами окремих пред­метів.

Друга точка програми мала дедективний характер. На екрані появився поліційний аґент і повідомив, що саме в його районі стався злочин. Аґент показав приявним відтиски пальців та фотографію злочинця, який втік, а глядачі могли з приємністю ствердити, що між ними нема шуканого злочинця.

Опісля на екрані появився сам директор програмової стації і відбув з одним з редак­торів „телевізійну балачку". З черги висвіт­лено короткий, мовний фільм. Однак най­більш цікава точка програми слідувала на кін­ці. Глядачі побачили на екрані мапу Англії, на якій рухався малий модель літака. Ото ж той модель уявляв собою справжній літак_г що в той же мент летів саме над Англією і рухався так, як це показував модель. Однак керманич того літака, що летів над Англією не сидів в літаку, але в „Кристан Палас" і звідти кермував літаком через радіо-телєґраф. Водночас провірював на мапі, що лежала перед ним, чи той літак правильно летить. Це було можливе тому, що на літаку був на­давчий телєвізійний апарат.

Всі приявні зрозуміли зразу значіння того виходу для майбутньої війни. Телевізія зреволюціонізує цілком майбутню війну на су­ші, на морю і в повітрі.

[Неділя, 30 вересня 1934, ч.38, с.14]