Тестостерон вважають таким, що впливає на здатність до емпатії. Але в нещодавньому дослідженні, здійсненому за участі піддослідних чоловіків, науковці не змогли знайти жодних свідчень того, що такий взаємозв’язок існує. Рівень гормону не позначається на результатах тесту на емпатію. Таким чином, під питанням опинилися й теорії про вплив тестостерону на інші розлади, наприклад аутизм, наголошує команда.
Зображення: Antonio Guillem/ istock
Очевидно, що гормон тестостерон впливає не тільки на стать та сексуальну поведінку людини. Дослідження вказують, що цей медіатор може даватися взнаки, зокрема, у рухливості, споживацькій поведінці та навіть у таланті до математики. Крім того, чоловічий статевий гормон мав би впливати на здатність до емпатії. Тобто високий рівень тестостерону мав би знижувати здатність розуміти думки та емоції ближніх і навіть самого себе.
Ця гіпотеза привела вчених до тези, що медіатор може зумовлювати брак емпатії у психопатів. Так й для аутистів: згідно з так званою теорією екстремально чоловічого мозку (Extreme-Male-Brain-Theory), маскулініація мозку високим рівнем тестостерону в лоні матері пов’язана з підвищеним ризиком розладів аутичного спектра – і навіть пояснює типові для хворих проблеми в соціальній поведінці.
Хай там як, ця теорія – піддається критиці: «Існують дослідження, що вказують на зв'язок між тестостероном та недорозвиненою здатністю до емпатії. Але кількість піддослідних у цих розвідках була дуже незначна, і прямий зв'язок між цими явищами дуже складно виявити», – пояснив Амос Надлер (Amos Nadler) із Західного університету в канадському Лондоні. Щоб отримати достовірні дані, вчені здійснили свій експеримент за участі 650 здорових чоловіків.
Для дослідження піддослідним давали або тестостероновий гель, або назальний спрей, або плацебо. До і після прийому препаратів з допомогою питальника та поведінкових тестів учені перевірили здатність учасників до емпатії. Так вони мусили, наприклад, по очах на фото зображених осіб зрозуміти їхній емоційний стан.
Крім того, Надлер та його команда виміряли у кожного чоловіка довжину безіменного та вказівного пальців. Адже відомо, що високий рівень тестостерону в материному лоні призводить до того, що безіменний палець стає вищим, ніж вказівний. Так званий пальцевий індекс, тобто співвідношення 2D:4D вважається потенційним маркером впливу статевого гормону впродовж ембріонального розвитку.
Аналіз засвідчив: ні відношення 2D:4D, ні прийом тестостерону не впливали на результати емпатичного тесту. Так рівень тестостерону хоч і зростав через гормональний гель – але на успіхи піддослідних не впливав. «Наші результати доводять, що між рівнем тестостерону та когнітивною емпатією немає причинно-наслідкового зв’язку», – сказав Надлер.
В отриманих знаннях вплив статевого гормону на розлади на кшталт аутизму також не проглядається. Науковці наголошують: це не означає, що в майбутньому цей ефект не виявлять. Але для цього, у всякому разі, потрібні наступні дослідження. «В минулому теорія екстремально чоловічого мозку привернула чимало уваги. Але якщо придивитися детальніше до наукової літератури, то жодних вагомих її підтверджень не знайдемо», – резюмує Нодлер.
Daniela Albat
Beeinflusst Testosteron die Empathie?
University of Pennsylvania, 4/09/2019
Зреферувала С.К.
09.09.2019