Ймовірно, кліматичні зміни винні в тому, що впродовж останніх років почастішали інфекції, спровоковані патогенним грибком Candida auris. Адже глобальне потепління змушує його пристосовуватися до вищих температур. Учені припускають, що в результаті цього грибок набув здатність виживати в людському відносно теплому організмі – і, як наслідок, став небезпечним для людей.
Дріжджові гриби виду Candida: багато видів цих грибів нешкідливі, проте деякі стають збудниками небезпечних недуг. Зображення: Scharvik/ thinkstock.
Уже кілька років поширюється новий збудник грибкової інфекції – Candida auris. Уперше патоген виявили 2009 року в Японії, і відтоді він спричинив численні спалахи недуги у лікарнях – частково і з летальними наслідками. Згідно з дослідженнями, від 30% до 60% пацієнтів, яким діагностували грибкову інфекцію, помирає. Дані також свідчать, що грибок резистентний до численних медикаментів.
Нез’ясованим дотепер залишається, чому C. auris так раптово стала небезпечним для людини патогеном. «Передусім незвично те, що штами грибка поширюються незалежно одне від одного і майже водночас на кількох континентах», – пояснив Артуро Касадевал (Arturo Casadevall) з Університету Джона Гопкінса в Балтиморі. Так, розвідки засвідчують, що зокрема в Індії, Венесуелі та Південній Африці циркулюють різні варіанти грибка, які генетично сильно відрізняються. Тобто ці відмінні групи патогена мали б незалежно одне від одного пристосуватися до людини як до господаря.
Але що спровокувало цей процес? Касадевал та його колег підозрюють, що винен клімат: потепління, яке посилюється, могло змусити Candida auris пристосуватися до вищих температур. Чимало грибків не витримують відносно високої температури людського тіла – 37 градусів. «Ми вважаємо, що C. auris – перший приклад грибкового виду, що подолав ці термальні бар’єри, пристосовуючись до глобального потепління», – сказав Касадевал.
Щоби перевірити свою гіпотезу, науковці дослідили температурну толерантність грибів та їхніх найближчих родичів. З’ясувалося. що Candida auris насправді росте за температур суттєво вищих, ніж більшість її родичів – переважно вони не витримують типової для ссавців температури тіла.
Те, що C. auris має температурну толерантність іншу, ніж інші споріднені з нею види, означає: грибок набув цю ознаку відносно недавно, вважають науковці. І це також може доводити, що тригером пристосування стали кліматичні зміни.
Чи глобальне потепління справді зумовило розвиток та поширення нового патогена, довести складно. Якщо це припущення правильне, то в майбутньому небезпечною для людини стане ще більша кількість грибків. «Наше дослідження доводить, що це початок все суттєвішого пристосування грибків до вищих температур, – констатував Касандел. – Ймовірно, ближче до кінця століття ми матимемо більше проблем».
Аби в майбутньому щонайшвидше розпізнавати нові грибкові патогени, науковці закликають покращити програму контролю. «Наразі чимало грибкових інфекцій не реєструють, про них не повідомляють, – пояснив Касадевал. – Але ми потребуємо кращого нагляду за такими інфекціями у людини та в інших ссавців, завдяки чому можна буде побачити перші сигнали попередження про появу нових грибкових патогенів».
Реґіони, в яких за останні п'ять років зафіксовані ураження інфекцією Candida auris.
Daniela Albat
Tödlicher Pilz als Produkt des Klimawandels?
Arturo Casadevall, Dimitrios P. Kontoyiannis, Vincent Robert
On the Emergence of Candida auris: Climate Change, Azoles, Swamps, and Birds
Johns Hopkins University, 25/07/2019
Зреферувала С. К .
31.07.2019