Чимало сторінок нашого історичного минулого і сьогоднішньої дійсности характеризує дрібничковість, тобто невміння відрізняли істотне від дрібничок, небачення зa цими дрібничками найголовнішого, надавання дрібничкам більшого значіння ніж суттєвим явищам.

 

М. Гоголь чудово підглядів оцю прахворобу — дрібничковість характеру — й влучно висміяв її в своєму творі: "Як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем".

 

За що ж вони посварилися? За якісь ідеї, засади, злочини чи шкідництво? Ні! Просто за слово "гусак". — Він назвав мене гусаком. Отже дружбі кінець, ворожнеча до смерти! — Цьому злощасному, а в суті речі — невинному епітетові "гусак" старі приятелі принесли в жертву може найліпше, що було в їхньому житті: дружбу, любов, мир, спокій.

 

Дрібничковість знівечила їм обом життя на все, розбила їхню єдність, стала на перешкоді до спільної користи й щастя.

 

Деколи здається, що дрібничковість в'їлася у наш національний характер, як віспа в шкіру. Хоч минають століття, а дехто ніяк не може вилікуватися з неї. Згадаймо хоча недавнє наше минуле — часи 1918–1920 рр. За що "ламали коп'я" різні угруповання? За дрібнички своїх програм! Через що розбивалися усякі політичні порозуміння та об'єднання? Через дрібнички. Що стало на шляху консолідації всіх життєздатних сил України? Знову ж дрібничковість деяких наших діячів — дрібничковість поглядів, цілей, прямувань, амбіцій.

 

"Як не буде Україна такою, якої ми хочемо, то може її зовсім не бути". Клясична дрібничковість одного з наших буцім-то державних мужів. Так і сталося, бо кожний хотів переверти якусь свою дрібничку. Всі не могли цього осягнути і врешті завалили "свою хату"...

 

Чому не дійшло до якогось спільного фронту української еміґрації, розсипаної по всьому світі? Бо перешкодила цьому дрібничковість поодиноких груп. Чому панувало розбиття між українцями в поодиноких державах — Польщі, Румунії і т. д.? Бо й тут дрібнички відштовхували одних від одних, як найсильніша відосередкова сила. Чому досі нема ще повного ладу й гармонії в нашому суспільному житті? З тих самих причин: перешкоджали й перешкоджають різні дрібнички.

 

Це значить, що деякі наші люди воюють між собою не за засадничі справи, а за другорядні, дрібні, навіть — без значіння. Воюють часто там, де засадничі питання не викликують серед них ніякого розходження.

 

Ось у цьому саме й все лихо. Нераз дрібнички заслонюють суть справи: дрібні особисті міркування заслонюють високі ідеї, хатні інтереси — добро народу, порожні амбіції — голос правди і справедливости.

 

Власне ці гріхи дрібничковости — може головна перешкода на шляху до нашої консолідації. Часто ті дрібнички бувають такого смішного характеру, що соромно і згадувати про них. І ці дрібнички, не варті наймееної згадки, на жаль нераз навіть сильно причиняються до нашого дальшого розбиття.

 

Сьогодні, коли справа консолідації всіх українських сил стала найактуальнішою справою, ми повинні прикласти всіх зусиль, щоб усяка зайва дрібничковість щезла з нашого шляху до нового життя!

 

Краківські вісті

 

27.06.1944