Сумнозвісний ефект фільтр-бульбашки або камери відлуння, властивий соціальним мережам, ймовірно, не такий сильний, як припускали. Адже новий експеримент засвідчує: обмін думками навіть всередині політично гомогенної групи може призвести до того, що окрема особа свідомо коригує власну думку, тож поляризованість, замість того, щоб наростати, слабне. Тобто і в камерах відлуння верх бере колективний розум, повідомляють науковці – принаймні, за певних умов.
Зображення: dolphfyn/ thinkstock.
Соціальні мережі на кшталт Facebook змінюють не лише спосіб комунікації, вони впливають також на світогляд. Адже розроблені для мереж алгоритми показують спочатку ті дописи та новини, що відповідають нашим уподобанням – чим закріплюють переконання, які вже сформувалися.
Цей ефект фільтр-бульбашки або камери відлуння заважає поширюватися об’єктивній інформації і призводить до того, що чутки та фейкові новини швидко поширюються. У такий спосіб, згідно з поширеними припущеннями, Facebook, Twitter і решта соцмереж призводять до поляризації поглядів. «Соціальний ефект обміну думками всередині політично гомогенної групи полягає в тому, що вже сформовані упередження посилюються, а світогляд групи перетворюється на більш крайній», – пояснив Джошуа Бекер (Joshua Becker) з Пенсильванського університету у штаті Філадельфія.
Принаймні так гласить теорія – але чи насправді ці бульбашки такі погані, як говорять? Аби це з’ясувати, Бекер з колегами здійснили експеримент за участі 2 240 піддослідних, що мали різні політичні переконання. Американські учасники були прихильниками або республіканської, або демократичної партії і в тесті відповідали на низку питань.
При цьому вчені спеціально зачіпали теми, ставлення до яких часто залежать від політичних уподобань. Наприклад: «Як розвивався рівень безробіття під час президентства Барака Обами?». Або «як змінилася кількість нелегальних мігрантів упродовж останніх десяти років?».
Після того, як піддослідні відповідали, вони ознайомлювалися з відповідями інших учасників – своїх однодумців. Натомість відповідей групи, що складалася з прихильників іншої партії, вони не знали і не бачили. Врешті учасники отримали можливість ще раз переглянути свою відповідь.
Який результат мав такий обмін думками всередині цієї штучно створеної фільтр-бульбашки? Як не дивно, але всупереч сподіванням, спотворене сприйняття при цьому не посилювалося. Навпаки: після спілкування з представниками своєї групи відповіді піддослідних ставали більш точними – в середньому на 35 %. Що цікаво, цей процес коригує не лише відповіді всередині гомогенних політичних груп. У його результаті відповіді ставали більш подібними і на ті, які давали учасники з інших груп.
Тобто навіть соціальне спілкування в межах гомогенних груп або камер відлуння коригує факти і зменшує поляризацію, наголошує колега Бекера Деймон Кентола (Damon Centola): «Варто звернути увагу на те, що наші результати демонструють: навіть у межах камер відлуння розуміння контраверсійних тем може покращуватися».
На думку дослідників, переваги так званого колективного інтелекту проявляються і в соціальних мережах – принаймні за певних обставин. Автори визнають: учасники дослідження були мотивовані давати правильні відповіді. Але в реальному світі багатьом користувачам соціальних мереж часто розходиться в тому, щоб спеціально підтримувати крайнощі. «Наші результати доводять: попри часткове спотворення, здоровий глузд може взяти верх. Питання полягає в тому, чи цей здоровий глузд може відмовити і, якщо так, то за яких обставин», – резюмує команда.
Daniela Albat
Echokammer: Doch nicht so polarisierend?
University of Pennsylvania, 14/05/2019
Зреферувала С. К.