Той, хто пише вручну на аналогах паперу, пам’ятає записане краще. Натомість записування на цифрових приладах менш ефективне — байдуже, чи йдеться про записування стилусом на сенсорному екрані, чи набирання тексту на клавіатурі. Такими є результати сканування мозку. Пригадуючи інформацію на аналогах паперу, в учасників сильніше працювали мозкові регіони, залучені до візуальної уяви, — це допомагає пам’яті активуватися.
Зображення: nortonsrx/ Getty images.
Записувати покупку в смартфоні, конспектувати лекцію просто в PDF — люди все менше пишуть від руки. І в школу поступово проникає діджиталізація. Але як позначиться на мозку, якщо ми замість писати набиратимемо текст на клавіатурі, а замість гортати будемо скролити?
Відповідь на це запитання шукали Кейта Умеїма (Keita Umejima) з Університету Токіо в Японії та його колеги. Аби визначити, чи здатність запам’ятовувати залежить від способу записування інформації, науковці провели тест за участі 48 молодих дорослих. Спочатку всі вони слухали вигадану розмову між особами, що обговорювали свої плани на два місяці — зокрема йшлося про час занять, особисті зустрічі та терміни для виконання завдань.
Одна група учасників повинна була записувати зустрічі до аналога календаря, дві інші групи — в цифрові додатки з календарем. При цьому одна з «цифрових груп» набирала текст на сенсорній клавіатурі смартфона, інша записувала його до спеціального планшета стилусом. Піддослідних поділили у такий спосіб, що групи були подібні за статтю, віком, продуктивністю пам’яті та особистими преференціями щодо цифрових чи аналогових методів записування.
За годину — після паузи та відволікання від пройденого завдання — піддослідні повинні були відповідати на питання про обговорене на зустрічі. Під час цього з допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) науковці спостерігали за активністю їхнього мозку. «Група, що записувала на папері, відповідала суттєво краще на прості питання», — повідомили науковці. Але на складні питання — наприклад, про зв’язок між певними зустрічами, учасники всіх груп відповідали приблизно однаково.
Однак активність мозку у них відрізнялася. Її зафіксували передусім у гіпокампі та у передклінні (precuneus), що у верхній тім’яній частці. Серед учасників групи, що писала на папері, активність була суттєво вища, ніж у тих, що писали на планшеті чи смартфоні, — повідомили Умеїма та його колеги. Натомість між групою зі смартфонами та групою з планшетами науковці не виявили жодної відмінності, хоч одна писала стилусом, а інша набирала текст на клавіатурі.
Виглядає очевидним, що тільки аналоги паперу надають мозку додаткову інформацію в процесі пригадування. «Цифровим допоміжним засобам властиве одноманітне гортання вниз-вверх та стандартизоване розташування тексту й зображень, як на вебсайті, — пояснив колега Умеїми Кунійоші Сакаї (Kuniyoshi Sakai). — Але якщо пригадати фізичний, на папері надрукований підручник, можна заплющити очі та візуалізувати фото в нижньому кутку лівої сторінки, а також нотатку, додану на нижніх полях».
Науковці також помітили, що група, яка записувала зустрічі в календар аналогово, виконувала завдання швидше, ніж групи з цифровими гаджетами, а також працювала ефективніше. «“Паперова група” потребувала менше часу для записування та демонструвала вищу точність у відповідях на прості запитання, а це доводить, що когнітивні процеси в цій групі були насправді глибші та міцніші», — сказали науковці.
Беручи до уваги той факт, що ми все менше пишемо на папері, отримані результати дуже актуальні. «Вони доводять, що використання паперових записників впливає на мозкові функції вищого порядку. Це може мати важливі наслідки для освіти, особливо в контексті переваг і недоліків електронного навчання», — констатують дослідники.
Всі учасники дослідження були у віці від 18 до 29 років. Якою мірою отримані результати можна перенести на дітей шкільного віку, поки незрозуміло. Але науковці припускають: серед дітей і молоді ефект може виявитися навіть сильнішим. «Мозок школярів перебуває на стадії розвитку і значно чутливіший, ніж мозок дорослих», — сказав Сакаї.
Наступні дослідження можуть продемонструвати, якою мірою персоналізація цифрових документів — зокрема кольорові позначки та віртуальні примітки — може імітувати просторову організацію паперових аналогів і компенсувати недоліки цифрових нотаток. Проте Сакаї зауважує: «Наше послання до всіх — паперові записники добре використовувати для нотаток тієї інформації, яку потрібно вивчити або запам’ятати».
Elena Bernard
Schreiben auf Papier fördert die Merkfähigkeit
University of Tokyo, 26/03/2021, Frontiers in Behavioral Neuroscience, 2021; doi: 10.3389/fnbeh.2021.634158)
Зреферувала С. К.
01.04.2021