Забруднене повітря вкорочує європейцям життя

Забруднене повітря як небезпека для здоров’я суттєво недооцінене, хоч і зараз триває дискусія про оксиди азоту, виробничий пил і заборону на певний тип дизельного транспорту. Команда вчених на чолі з Йосом Леліфельдом (Jos Lelieveld), директором Інституту хімії імені Макса Планка, та Томасом Мюнцелем (Thomas Münzel), професором Медичного університету Майнца, нещодавно з’ясувала: забруднене повітря скорочує середню тривалість життя європейця приблизно на два роки. Згідно з результатами дослідження, під впливом забрудненого повітря у світі передчасно помирає приблизно 120 на 100 000 людей, а в Європі цей показник становить 133 людини (тобто більше, ніж в глобальному зрізі). В понад половині випадків причиною смерті стають серцево-судинні захворювання.

Зображення: Reuters.

Погане повітря, особливо таке, що забруднене твердими тонкодисперсними частинками, призводить до розвитку захворювань дихальних шляхів і серцево-судинних недуг, і, вочевидь, становить значно більший ризик для здоров’я, ніж припускали дотепер. У дослідженні, яке було опубліковане в актуальному випуску «European Heart Journal», німецькі вчені підкорегували найновіші показники Глобального тягаря недуг (Global Burden of Disease, GBD), світового дослідження здоров’я. Виправлені показники виявилися вищими: донедавна вчені виходили з того, що глобальний рівень смертності через забруднення повітря становить 4,5 мільйони людей щороку. Але заново визначений показник становить майже 8,8 мільйона щороку. Тобто лише в Європі від наслідків повітряного забруднення передчасно помирає майже 800 000 людей щороку.

Оновлення обчислень виявилося необхідним, оскільки фіксує значно вищий рівень небезпеки забрудненого повітря, порівняно з показниками нещодавно опублікованого дослідження від GBD. «З огляду на те, що дослідження GBD-41 бере до уваги масштабні тематичні розвідки з 16 країн, воно пропонує найкращі наразі доступні дані», – сказав Йос Леліфельд, директор Інституту хімії імені Макса Планка.

Згідно з новими підрахунками дослідників у Майнці, погане повітря потрапляє в список найважливіших ризиків для здоров’я – на рівні з високим кров’яним тиском, діабетом, надлишковою вагою та курінням.

Для порівняння: Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оцінила рівень смертності через куріння тютюну в 7,1 мільйона людей щороку – включно з пасивними курцями. Так, забруднене повітря назовні – подібний за масштабами чинник ризику. Проте якщо куріння можна уникнути, то забрудненого повітря – ні.

Науковці наголошують, що тверді тонкодисперсні частинки пилу з діаметром менш ніж 2,5 мікрометра, становлять собою основну причину захворювань дихальних шляхів та серцево-судинних захворювань, що пояснює високий рівень смертності, який записують на рахунок поганого повітря.

«Наші результати демонструють, що європейські норми щодо вмісту твердих високодисперсних частинок пилу, які встановлені на рівні середньорічного показника 25 мікрограмів на кубічний метр повітря, суттєво завищені», – сказав Томас Мюнцель, директор Кардіологічного центру при Медичному університеті в Майнці. Цей показник суттєво перевищує директиву ВООЗ про 10 мікрограмів на кубічний метр.

Для своїх підрахунків вчені спочатку визначили регіональне навантаження шкідливими речовинами, зокрема виробничим пилом та озоном. Науковці послуговувалися розробленою, підкріпленою даними моделлю атмосферної хімії. Ці дані вчені поєднали з рівнем небезпеки захворіти на певні хвороби, які отримали з епідеміологічних даних, зокрема з густини населення та причин смертності в конкретній країні.

«Наші результати засвідчили значно більше навантаження у зв’язку з забрудненням повітря, ніж дотепер припускали, – сказав Мюнцель, що також є ініціатором фонду «Mainzer Herz». – Забруднення повітря потрібно визнати важливим фактором ризику при розвитку серцево-судинних захворювань, бо організму воно спричиняє додаткову шкоду від діабету, високого кров’яного тиску чи рівня холестерину. Тепер ще важливіше знижувати норми, встановлені для вмісту твердого пилу, та підкорегувати межеві показники. Крім того, на твердих високодисперсних частинках, що є причиною серцево-судинних захворювань, слід зосередити більше уваги в Інструкціях Європейської спільноти кардіологів».

Оскільки велика частина виробничого пилу та інших забрудників повітря виникає при спалюванні викопного палива, науковці виступають за те, щоб замінити викопні носії енергії. «Коли ми будемо застосовувати чисту, відновлювану енергію, ми не лише виконаємо вимоги Паризької угоди про пом’якшення наслідків кліматичних змін. Ми зможемо ще й на 55 % знизити рівень європейської смертності, спричиненої забрудненням повітря», – сказав Йос Леліфельд, що також є професором Майнцького університету імені Йоганна Ґутенберґа та Кіпрського інституту.