Безідейний план для Львова

У Львові розробляють один з основних містобудівних документів для історичної частини — з правилами, що і де можна споруджувати, якої висоти та на які будинки при цьому варто орієнтуватися. Масштабний документ — історико-архітектурний опорний план міста — почали напрацьовувати ще два роки тому і нещодавно знову винесли на розгляд фахівців. Експерти кажуть, що документ, який представила київська фірма, не можна приймати в нинішньому вигляді, адже там не лише переплутано чимало історичних фактів, а й «загублено» низку пам’яток.

 

З нового року кожне історичне місто України мало би мати свій історико-архітектурний опорний план. Ще торік у лютому Кабінет Міністрів України прийняв постанову, що змінює порядок регулювання забудови в історичних населених пунктах України. Нова процедура фактично відмінила історико-містобудівні обґрунтування, які досі були обов’язкові при будь-якому новому будівництві, реконструкції чи капітальному ремонті в історичному ареалі. Натомість тепер на всі ці роботи мають давати обмеження на основі історико-архітектурного опорного плану.

 

Одна з новобудов у районі вулиці Ярослава Мудрого

 

Якщо містобудівне обґрунтування робили для кожного конкретного об’єкта, і це давало чимале поле для маніпуляцій, то опорний план передусім важливий тим, що має запровадити єдині нові правила для всіх забудовників і тих, хто хоче проводити реконструкції.

 

Новий документ має стати частиною генерального плану міста. Фактично він міститиме зведену інформацію про об’єкти культурної спадщини, історичну забудову, пам’ятки природи, природні заповідники, цінні природні ландшафти, а головне — про межі історичного ареалу та визначення режимів для цього ареалу, зокрема допустиму висоту забудови та інші параметри робіт, які можна проводити.

 

«Опорний план є науково-проектною документацією, яка повинна чітко регулювати містобудівні зміни в межах визначеного історичного ареалу міста. Ансамблі, вулиці чи мікрорайони в нинішніх умовах – дуже крихке середовище, і навіть один будинок може його просто зруйнувати, як це відбулося на вул. Підмурній», — пояснює історик архітектури, член національного бюро ІКОМОС Оксана Бойко.

 

Розробити і затвердити документ треба якнайшвидше — наголошують експерти, з якими спілкувався Z. Адже після відміни історико-містобудівних обґрунтувань з нового року управління охорони історичного середовища, яке би мало дбати про збереження історичного міста, навіть не повідомляють про нове будівництво. Водночас через відсутність плану не існує і чітких обмежень для забудовників. Однак приймати його у нинішньому вигляді не можна. Документ, який представили у Львові наприкінці лютого, спричинив шквал критики.

 

вул. Степанівни, 31 

 

«До документа є дуже багато зауважень — і до графічних матеріалів, і до історичної довідки. Багато переплутаних дат та фактів. Взагалі "загублено" деякі пам’ятки. Постає питання, чи випадково?» — каже голова Товариства охорони пам’яток Андрій Салюк.

 

Серед таких пам’яток, про які «забули» (а точніше, чомусь не виявили в новому плані) — будинок на вулиці Федорова, 28. Поблизу нього протягом кількох минулих років заморожене будівництво. Його відсутність у документі може означати, що цю ділянку без проблем згодом перебудують як вільну від пам’яток. Натомість, наприклад, будівлі на пл. Соборній, 14–15 позначено як пам’ятки — бо знесені будинки дотепер не виключені зі Списку пам’яток. І це лише окремі приклади помилок та неточностей плану, наголошують експерти. Розробники, зокрема, пропустили пам’ятки за видом містобудування: це комплекси чи ансамблі монастирів, церков, навчальних закладів, палаців тощо. В міській тканині випущені містобудівні комплекси віллових районів, як-от Ролерівка, Филипівка, Офіцерська колонія та ін., які останнім часом нещадно руйнують.

 

Не відображено у запропонованому розробниками плані і складної історії Львова — каже Оксана Бойко. «Наприклад, у нас багато місць, де розташовувалися цвинтарі чи місця страт. Про це треба знати. Чи можна там щось будувати? Натомість більшість таких місць на представленому плані не позначено. Серед вагомих втрачених об’єктів не позначені пам’ятки, пов’язані з юдейською громадою Львова – Велика передміська синагога, 1630 р., синагога Хасидим Шуль, Бейт мідраш на Сянській, синагоги ремісничих громад, як і ціла передміська юдейська дільниця. Раз так, то можна вважати, що представлений план має антисемітський характер — як, зрештою, і антиукраїнський», — критикує експертка.

 

вул. Федорова, 28

 

Розробляє опорний план київське підприємство — об’єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської ради з охорони культурної спадщини України. Саме воно перемогло у тендері ще в квітні 2017 року. У доробку підприємства — більше 30 історико-архітектурних опорних планів, зокрема Києва, Ужгорода, Одеси. Заявлена вартість львівського — 2,4 млн грн. Єдиним суперником із більшою ціною на тендері був Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень.

 

«Представлений опорний план не має ідеології. Розробники абсолютно не зрозуміли міста. З такими помилками план нікому не потрібний. Його треба доопрацювати», — каже Оксана Бойко.

 

Пам’яткоохоронці сподіваються, що перед затвердженням документ виправлять і винесуть на обговорення. Водночас начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко пояснює: на обговорення, а згодом на погодження ради управління і затвердження Міністерства культури винесуть лише частину — межі історичних ареалів. Коли ж Львів матиме затверджений план, в управлінні, яке є замовником документа, не ризикнули прогнозувати.

 

Крізь шибу дивиться вже інше місто...

 

07.03.2019