Свято об'єднання України.

Вчора в день роковин проголо­шення четвертого Універсалу про самостійність У. Н. Р. на Софій­ському майдані відбулось урочисте проголошення прилучення Західньо-Української Народньої Республіки до Великої Східньої України.

Місто прийняло урочистий ви­гляд. Всі доми прибрано національ­ними прапорами і килимами.

При вході з В.-Володимирської на Софійський майдан поставлено тріюмфальну арку прибрану істо­ричними гербами України і Гали­чини. Так само до всіх стовпів на майдані прибито ріжні герби ук­раїнських земель.

В 11 год. ранку під згуки му­зики почали збіратись на майдані військові частини всіх родів зброї, делегації і учні середніх шкіл. Зіб­ралось також багато народу.

О 12 год. прибули члени Тру­дового Конгресу, делегати від Га- личини і Буковини, члени Наці­онального Союзу, Директорія і представники дипломатичного корпусу.

Зараз-же вийшло з Софійського Собору духовенство і почало від­правляти молебень. По скінченні молебня секретар Галичини др. Цегельський прочитав слідуючу грамоту про об'єднання обох рес­публік:

До Світлої Директорії Українсь­кої Народньої Республіки у Київі.

Президія Національної Ради і Рада Державних Секретарів Захід­но-Української Народньої Респуб­ліки мають честь подати отсим до відома Світлої Директорії і Пра­вительства Української Народньої Республіки, що Українська Наці­ональна Рада, яко найвищий зако­нодатний орґан Західно Українсь­кої Народньої. Республіки, на тор­жественнім засіданню в Станісла­вові дня 3 січня 1919 року, одно­голосно рішила, що слідує: Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення Українського Народу, проголошує торжественно з'єднання з нинішнім днем Західно-Української Народ­ньої Республіки з Українською Народньою Республікою в одну одноцільну суверенну Народню Республіку.

Зміряючи до найскоршого пе­реведення цеї злуки, Українська Національна Рада затвержує перед­вступний договір про злуку, заклю­чений між Західно-Українською На­родньою Республікою і Українсь­кою Народньою Республікою дня 1 грудня 1918 року у Хвастові, та поручає Державному Секретаріято­ві негайно розпочати переговори з Київським правительством для офі­налізовання договора про злуку.

До часу, копи зберуться Уста­новчі Збори об'єднаної Республіки, законодатну владу на території бувшої Західно-Української Народ­ної Республіки виконує Україн­ська Національна Рада.

До того самого часу цивільну і військову адміністрацію на зга­даній території веде Державний Секретаріят, установлений Українською Національного Радою, як її виконавчий орган. Підписані Президія Української Національної

Ради і Рада Державних Секретарів подають се до відома Верховної Української Народньої Республіки через окрему торжественну депу­тацію, зложену з представників усіх державних чинників і усіх кру­гів населення Західно-Української Народньої Республіки, а заразом висилають окрему комісію, що має з правительством Української На­родньої Республіки увійти в близ­чі переговори що до способу зреа­лізований вище наведеної ухвали.

Станиславів, дня 16 січня 1919 р.

За президію Української На­ціональної Ради: Доктор Лев БА­ЧИНСЬКИЙ, Доктор Стефан ЛЕ­ВИЦЬКИЙ.

За Раду Державних Секратарів. Доктор Ізидор ГОЛУБОВИЧ, Пре­зидент; Доктор Льонґін ЦЕГЕЛЬ­СЬКИЙ, Державний Секретар і управитель закордонних справ.

Опісля посол Цегельський пере­дав туж грамоту голові Директо­рії Винниченкові, а рівночасно дру­гий член галицької делегації др. Олесницькпй прочитав ту саму гра­моту на французькій мові.

У відповідь на грамоту Галичи­ни, член Директорії Швець оголо­шує такий Універсал:

Іменем Української Народньої Республіки Директорія оповіщає народ Український про велику по­дію в історії землі нашої україн­ської. 

3-го січня 1919 року в м. Ста­ниславові Українська Національна Рада Західньої Української Народ­ньої Республіки, як виразник волі всіх українців бувшої Австро Угор­ської Імперії і як найвищий їхній законодавчий чинник, торжественно проголосила злуку Західньої Ук­раїнської Народньої Республіки з Наддніпрянського Народньою Рес­публікою — в одноцїльну суверенну Народню Республіку.

Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української На­родньої Республіки ухвалила тую злуку приняти і здійснити на умо­вах, які зазначені в постанові За­хідньої Української Народньої Рес­публіки від 3-го січня 1919 року.

Од нині во-єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-­Украінська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.         

Здійснились віковічні мрії, яки­ми жили і за які умирали кращі сини України.

Од нині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.

Од нині народ Український, ви­зволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднани­ми дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну само­стійну Державу Українську на бла­го і щастя всього її трудового люду.

22 Січня 1919 року, у м. Київі.

Голова Директорії В Винниченко. Члени: С. Петлюра, Андрієвський, Ма­каренко, Швець.

Універсал цей було прочитано народу на всіх чотирьох сторонах майдану.

Після цього відбувся парад вій­ська і делегати відбули до міського оперного театру для відкриття конгресу.

Порядок на святі був зразковий. Зібраний народ вітав членів Ди­ректорії, читання грамоти і універ­салу довго невгаваючими вигуками "Слава“. Національний хор вико­нав підчас свята кілька разів гимни. „Ще не вмерла Україна", „Вічний революціонер" і „Вкраїно Мати". Військові оркестри виконали та­кож декілька разів національний гимн.

Так відбулося історичне свято об'єднання всіх українських земель.

[«Нова Рада», 1919, 24(11) січня, п'ятниця, №16, с.3]