Різдво — коляда — щедрівка — щедрик — ведрик — кутя — вертеп
Різдвяні та новорічні вислови є давнього, неpаз передхристиянського походження. Найбільше поширені слова коляда і щедрівка повстали ще за поганських часів.
Слово Різдво походить від старослов’янського рождество (рождьство) — день народин.
Коляда, колядник, колядувати повстала з латинського calendae (грецьке — каляндай). Цим словом називали старинні римляни перший день кожного місяця, а передовсім Новий Рік, який святкували дуже врочисто та співали різні пісні (нинішні колядки), Дехто твердить, що слово коляда (подібно як калач) походить від "кола" — символу бога сонця.
Слово щедрівка повстало від старослов'янського "щедрѣ" — милостивий. Отже щедрівка це пісенька, що в ній бажають комусь "щедрости", доброго врожаю в новім році. Щедрий Вечір це вечір під Новий Рік, коли щедрують. Інакше звуть його Меланка на пам’ять преподобної Меланії римлянки.
Одна знана щедрівка починається словами "щедрик-ведрик (або бедрик)". Що означає це слово? Правдоподібно "ведрик" одного кореня з старим словом "ведро", що означає гарну, тиху погоду. Отже, "ведрик" це той, що прийшов побажати доброї погоди на Новий Рік.
Важною стравою у Свят-Вечір є кутя. Походження цього слова різно пояснювали. Воно виводиться від грецького "куккі"-біб (акад. Корш). В церк.-слов. мові маємо кутия або куция.
Вертеп походить від старослов'янського "вертеп", що означало звичайно печеру. Замість цего слова дехто вживає за польським "шопка" (з давнонімецького schopf)
Рідна земля
07.01.1944