Архієпископ Памфільський, котрий виконував функції екзарха Константинополя для підготовки автокефалії помісної Церкви, підтвердив право колишньогого предстоятеля УПЦ КП Філарета носити титул почесного патріарха для внутрішньоукраїнського вжитку. Архієпископ Даниїл висловив сподівання, що Філарет не намагатиметься здійснювати керівництво Православною Церквою України через Епіфанія і не відтворюватиме УПЦ КП у структурі ПЦУ.
Про це очільник Західної єпархії Української православної Церкви в Америці розповів у інтерв'ю BBC.
"Нас це не турбує, – сказав Даниїл, відповідаючи на питання про ставлення Константинополя до носіння Філаретом патріаршого куколя. – Це є внутрішня справа ПЦУ. Він був лідером, ми його називаємо колишнім митрополитом, і всередині своєї країни він може зберігати за собою той титул, котрий він мав [...] через повагу до його старечого віку, через повагу до його служіння Церкві й так далі. Але для загалу він є колишнім митрополитом Київським".
Архієпископ поінформований про роль Філарета в кар'єрі митрополита Київського Епіфанія, однак сподівається на свободу предстоятеля Православної Церкви.
"Владика Філарет створив гніздо, в якому мав своїх пташенят, яких він виховував та плекав. Прийшов час пташенятам вилетіти з цього гнізда. Багато вилетіли і пішли служити на єпархії, але владика Епіфаній довший час лишався біля цього гнізда. Зараз йому дали шанс злетіти – і він полетів. Дайте йому можливість збудувати своє власне гніздо. Це все, що я прошу у Філарета – дайте можливість Епіфанію бути предстоятелем Церкви! Будьте духовним дідусем, татом, радьте, але дайте можливість робити свою справу", – зазначив константинопольський екзарх.
"Я думаю, владика Філарет зараз має шанс увійти в історію як один із будівничих помісної ПЦУ, як людина, яка протягом свого життя зробила величезну роботу і з великою честю і гідністю відійшла вбік, ставши духовним дідусем цієї Церкви. Або він має шанс зруйнувати все, про що говорить, що він будував усе своє життя. Вибір за ним", – резюмував архієпископ Пафлійський.
Владика підтвердив, що Вселенський патріарх наполягав на тому, аби Філарет не виставляв своєї кандидатури на обрання предстоятелем, як і Макарій. "Щоб іти вперед, щоб не деградувати, вона мусить зростати, йти вперед, вона не може лишатися в застої, в роках 50-60-70-річної давності. Тому ми постійно радили й апелювали до предстоятелів українських Церков, щоб вони не були кандидатами", – прокоментував екзарх.
Архієпископ сказав, що він загалом задоволений підсумками Об'єднавчого собору. "Чого я найбільше боявся? Щоби створення нової структури не стало просто зміною вивіски. Церква – це свята установа, але люди в ній недосконалі. Ми маємо амбіції, погляди, нерви. Приборкати це все займе час, прямо зараз цього не відбудеться", – пояснив Даниїл.
"І УПЦ КП, і УАПЦ, і УПЦ МП – це модель РПЦ, тільки зі зміненими титулами. А ми не можемо бути моделлю РПЦ на території України", – додав він.
Зокрема, владика позитивно відгукнувся про теперішню версію статуту Церкви. Спілкуючись із журналістами, він підтвердив, що УПЦ КП прагнула відтворити структуру своєї Церкви у ПЦУ.
"Київський патріархат висунув був свій проект статуту – мало не колишній статут УПЦ КП. Ось, мовляв, все готово, приймайте його, все чудово. Але ж це несправедливо – брати статут однієї структури, а решті двом казати: от ми вам даємо. Ми ніколи не давали нікому жодної надії, нікому ніколи не казали, що приймемо статут, який напишуть в Україні. Ми постійно говорили, що до об'єднавчого собору ми розробимо статут, який повинен буде задовольнити всі гілки", – зазначив Даниїл.
Архієпископ назвав "демагогією" прагнення окремих осіб скоригувати статут Церкви під приводом його підготовки до державної реєстрації в Мін'юсті. "Це своєрідні бачення певних ієрархів того, як все має відбуватися задля того, щоб задовольнити амбіції того чи іншого колишнього лідера тої чи іншої колишньої Церкви", – прокоментував він.
Даниїл заявив, що ПЦУ має беззаперечне право внести "мінімальні зміни", але "якісь радикальні зміни до статуту – наприклад, щодо предстоятеля, голови священного синоду тощо – повинні бути погоджені з Константинополі".
Представник Варфоломія припустив, що ПЦУ дійсно може отримати у майбутньому статус патріархії. "ПЦУ має всі можливості та передумови, щоб набути статус патріархату, але спочатку мусить відбутися процес глибшого об'єднання. Тобто об'єднатися мають не тільки колишні УПЦ КП та УАПЦ, а також ієрархи та духовенство РПЦ, які на сьогодні є в Україні", – сказав Даниїл.
"Коли цей глобальніший процес відбудеться – тоді я впевнений, що українська Церква зможе звернутися до Константинополя, і Вселенський патріархат буде готовий розглянути це питання. Константинополь, звичайно, готовий про це говорити", – додав він.
Архієпископ Памфлійський підтримав ідею закону про перейменування УПЦ МП. "УПЦ, яка перебуває у лоні РПЦ, просто мусить визначитись, ким вона є: справді українською православною Церквою чи російською православною Церквою на території України? Як на мене, цей закон є просто шляхом, який стане каталізатором до унормування ситуації", – прокоментував він.
Відповідаючи на питання про те, який зараз канонічний статус має Церква, парафії, ієрархи УПЦ МП в Україні та предстоятелі, Даниїл сказав: "Вони є парафіями та ієрархами РПЦ в Україні. Митрополит Онуфрій є ієрархом РПЦ... Митрополитом Київським і всієї України є Епіфаній. Маючи канонічне визнання Константинополя, владика Онуфрій має титул митрополита РПЦ в Україні. Внутрішньо РПЦ може його називати Київським. Але для світового православ'я митрополитом Київським є Епіфаній".
Інтерв'ю вийшло на україномовній та російськомовній версіях BBC у двох різних версіях.
Зокрема, до російськомовної версії не ввійшли фрагменти, котрі стосуються: тиску на митрополитів Олександра та Симеона; канонізації політичних лідерів православними Церквами (про оголошення святим Степана Бандери за прикладом царя Ніколая); дискусій довкола статуту Церкви; стосунків ПЦУ із УГКЦ; акцій проти екзархів Даниїла та Ілларіона.
До українськомовної версії не ввійшли фрагменти про: суперечки довкола статусу Філарета та Макарія після жовтневих рішень Константинополя; прилучення Київської митрополії до Московського патріархату в 1686 році; можливість розриву Константинополем спілкування з Москвою; вагання білоруської та польської православних Церков.
11.01.2019