Редагування генів, відкритий доступ до наукових публікацій та проблеми біобезпеки, на думку аналітиків Nature, стануть пріоритетними у 2019 році.
Полярні проекти
В січні дослідники зі Сполучених Штатів і Сполученого Королівства розпочнуть наймасштабнішу за останніх 70 років експедицію в Антарктиду. Метою місії, яка триватиме п’ять років, буде передусім дослідження віддаленого і нестабільного льодовика Твайтса розміром з Флориду, який поступово розламується і сповзає в море. Місія досліджуватиме умови в океані біля льодовика за допомогою автономних підводних апаратів та сенсорів, приєднаних до морських котиків. В другій половині року європейські вчені планують розпочати буріння льодовика під назвою “Купол С”, щоб отримати зразки віком 1,5 млн років, за якими можна буде отримати дуже точні відомості про клімат і атмосферні умови, які існували на планеті півтора мільйона років тому.
Великі гроші
У 2019 році Китай може стати країною, яка витрачає найбільше коштів на науку та дослідження (якщо його фінансовим регуляторам вдасться оптимізувати купівельну силу національної валюти). Витрати на науку в Китаї різко пішли вгору, починаючи з 2003 року, хоча за кількістю і якістю досліджень Піднебесна все-таки поступається Сполученим Штатам. В Європі чиновники думатимуть, як розподілити 100 мільярдів євро в рамках програми фінансування науки “Горизонти”, яка стартує у 2021 році. Поки що немає ясності, чи візьмуть участь у програмі через Brexit британські вчені та наукові установи.
Походження людей
Південно-Східна Азія є перспективним регіоном, який може пролити світло на походження Homo Sapiens. Цей регіон викликає особливий інтерес археологів після відкриття останків “Людини флореської” (Homo Floresiensis) на острові Флорес в Індонезії у 2003 році. Цей незвичний вид стародавніх людей, що мешкав 17-95 тисяч років тому, мав незвично малий зріст (1 метр) і об’єм мозку, через що їх ще називають “гобітами”. Продовження розкопок може розповісти більше про перших людей, що мешкали на філіппінському острові Лусон, зокрема відповісти на питання, чи їхня ізоляція на острові стала причиною зменшення статури і об’єму мозку.
Колайдер в безвиході
В наступний рік очікують остаточного рішення у планах збудувати прискорювач частинок (колайдер), який прийде на зміну Великому адронному колайдеру. Японські фізики ще у 2012 році висловили інтерес прийняти в себе Міжнародний лінійний колайдер — проект вартістю 7 млрд доларів — після того як вчені відкрили бозон Гіґґса. Міжнародний лінійний колайдер повинен вивчати бозони Гіґґса в деталях і з точністю, якої не можна досягнути на Великому адронному колайдері. Але японський уряд відмовився підтримати проект після звіту 2018 року, наголошуючи на його непомірній вартості. Японія — поки що єдина країна, яка висловила зацікавленість у проекті. Очікують, що уряд остаточно вирішить його долю у березні цього року.
Редагування генів
У 2019-му генетики продовжуватимуть мати справу з наслідками минулорічного скандалу, коли китайський вчений Хе Цзянкуй повідомив про народження перших генетично модифікованих дітей. Тепер належить ретельно вивчати усі наслідки і побічні ефекти, до яких може призвести редагування людських ембріонів, яке провів Цзянкуй, а також створити правила суворого регулювання експериментів, під час яких проводять зміну людської ДНК, що може передаватися наступним поколінням.
Доступність наукових публікацій
Наукові журнали з платною підпискою можуть переглянути свої бізнес-моделі і зробити публікації доступнішими для загалу. Ідея полягає в тому, щоб змусити дослідників зберігати свої статті в архівах з вільним доступом перед тим, як їх публікуватимуть в спеціалізованих журналах. Наразі більшість провідних наукових видань забороняє цю практику. А наукові установи в Нідерландах тим часом розглядають можливість відійти від використання цитувань та імпакт-фактора як способу оцінки роботи науковців.
Нова програма біобезпеки
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) у середині 2019 року планує закінчити ревізію Інструкції для лабораторій з біобезпеки. Інструкція окреслює основні вказівки з безпеки для лабораторій, в яких проводять дослідження з небезпечними патогенами, такими як Ебола. Це перший перегляд Інструкції з 2004 року. Основний акцент зроблять на створенні ефективнішої оцінки ризиків під час проведення експериментів, покращенні менеджменту лабораторії та тренуванні персоналу лабораторій.
Втручання в клімат
Викиди СО₂ в атмосферу продовжують зростати. У 2019 році можуть провести перші експерименти, спрямовані на те, як штучно охолоджувати планету за допомогою так званої геоінженерії. Вчені, що проводять експеримент ScoPEx (Stratospheric Controlled Perturbation Experiment — Експеримент контрольованих пертурбацій в стратосфері), планують розпилити крейдоподібні аерозолі в стратосфері і вивчати, як вони відбивають сонячне світло. Ідея полягає в тому, що такі частинки можуть охолоджувати планету, рефлектуючи сонячну енергію назад у космос. Але скептики застерігають, що такі експерименти можуть мати неочікувані наслідки, а також відвертають увагу від потреби зменшення викидів парникових газів.
Вивчення марихуани
Канадські вчені очікують на результати перших експериментів, які вивчають елементи базової біології канабісу та його впливу на організм. В жовтні 2018-го Канада стала другою країною світу після Уругваю, яка легалізувала марихуану для усіх типів використання. Такий крок уряду збільшив інтерес до її дослідження. Наприкінці 2019 року в Університеті Гуельфа (провінція Онтаріо) планують відкрити перший академічний центр дослідження канабісу, який вивчатиме усе — від генетики рослини до її впливу на організм.
Космічні спалахи
Найбільший у світі радіотелескоп — китайський П’ятсотметровий апертурний великий сферичний радіотелескоп — може запрацювати на повну потужність і почати проводити масштабні дослідження вже у вересні. Проект вартістю 1,2 млрд юанів (170 млн доларів) проводить обмежені спостереження ще з 2016 року і вже встиг відкрити 50 пульсарів — щільних, вигорілих зірок, які швидко обертаються і емітують потужні радіосигнали. Він також полюватиме за слабкими сигналами, які утворюються під час загадкового космічного явища, відомого як швидкі радіоспалахи, а також вивчатиме, як радіохвилі розсіюються в хмарах космічного пилу і газу. Тим часом астрономи визначаються, чи слід їм далі лобіювати будівництво 30-метрового телескопа на горі Майна-Кеа в Гаваях, яке викликає різкий протест з боку місцевих мешканців.
Elizabeth Gibney
What to expect in 2019: science in the new year
Nature, 21/12/2018
Зреферував Є. Л.
03.01.2019