Половина закладів охорони здоров’я у Львівській області у рамках медичної реформи вже пройшла процес автономізації. Так, зі 170 медичних установ Львівщини комунальними некомерційними підприємствами стали 84. Зокрема, 27 закладів охорони здоров’я вже підписали договори з Національною службою здоров’я України.
Про це йдеться у звіті громадської організації «Центр UА» щодо темпів медичної реформи на Львівщині.
Згідно з інформацією, отриманою від органів місцевого самоврядування області (останні інформаційні запити надіслано 23 жовтня), 30 закладів первинної ланки Львівщини набули статусу некомерційного підприємства. Бюджетними залишаються ще 18.
Заклади інших рівнів медичної допомоги, зокрема ті, які в своїй структурі надають медичні послуги первинного рівня, також активно змінюють свій юридичний статус задля отримання фінансування НСЗУ у наступному році. В області вже реорганізовано 54 заклади.
"Всі установи Львова, де надають первинну медичну допомогу, перетворено у комунальні некомерційні підприємства та підписано договори з Національною службою здоров’я України, – прокоментував начальник управління охорони здоров'я Львівської міської ради Володимир Зуб. – Станом на 1 жовтня розпочато їхнє фінансування за новою моделлю».
«Аналіз першого місяця показав позитивну динаміку: маємо приблизно на 10 млн грн більше, ніж отримували за медичною субвенцією, що дозволило у 2-2,5 рази підвищити заробітну плату для сімейних лікарів та молодшого медичного персоналу», – зазначив Зуб.
Начальник управління охорони здоров’я оцінює динаміку реформи у Львові як позитивну. «65% приписного населення міста підписали декларації. Цей показник дещо вищий, ніж в середньому по країні», – додав він.
Нагадаємо, медична реформа в Україні передбачає зміну принципу фінансування закладів охорони здоров’я. Замість того, щоб утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам.
Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я мусять змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Відтак новостворена Національна служба здоров’я України зможе укладати з ними контракти, а заклади матимуть змогу напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі й платити медичним працівникам більші зарплати, ніж передбачені тарифною сіткою.
Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називають «автономізацією». Він не передбачає зміни власності, тож заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, на підставі яких установа розпоряджається коштами: вона набуває права отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам.
Перехід на нову модель фінансування відбувається в три етапи: спочатку на первинній ланці медичної допомоги, потім – спеціалізованій амбулаторній (поліклініки), потім – спеціалізованій стаціонарній (лікарні).
Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Навесні Міністерство охорони здоров’я оголосило всеукраїнську кампанію з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями «первинки» – сімейними, терапевтами і педіатрами. Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, отримавши стимул у вигляді ефективнішого фінансування.
Наразі МОЗ рекомендує іншим закладам теж пришвидшитися зі входом у реформу і нагадує, що до кінця 2018 року діє спрощена процедура реорганізації. Зокрема, кредитори не можуть вимагати від закладів дострокового виконання зобов’язань; скасовано обов’язкову оцінку майна; невикористані протягом бюджетного періоду кошти можна переносити на наступний рік.
У Міністерстві охорони здоров’я загалом задоволені темпами автономізації й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю, тож розраховувати на звиклу субвенцію не варто. Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж треба пришвидшитися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.
«Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений, режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Заклади «вторинки» та «третинки» мають виконати домашнє завдання на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах», – прокоментував заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
23.11.2018