Відійшов у вічність Ярема Гоян.

 

28 вересня 2018 р. відійшов у вічність письменник, публіцист, знаний в Україні і світі видавець, директор видавництва «Веселка» Ярема Петрович Гоян.

 

 

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993), літературних премій імені Ярослава Галана, Олени Пчілки, Марка Черемшини, Василя Стефаника, Івана Огієнка, заслужений діяч мистецтв України.

 

Він народився 11 липня 1940 року у с. Долішнє Залуччя (або, як його ще здавна називають, Залуччя над Черемошем), що біля стародавнього Снятина.

 

1956 році закінчив Снятинську середню школу. 1964 – факультет журналістики Львівського національного (тоді державного) університету імені Івана Франка.

 

Ще до навчання в університеті Ярема Гоян починає працювати як журналіст, спершу в районній газеті «Колгоспник» (тепер «Голос Покуття»), пізніше у газетах «Ленінська молодь» і «Вільна Україна», а з 1967 р. спочатку кореспондентом, потім старшим кореспондентом, а пізніше – завідувачем відділу культури газети «Радянська Україна».

 

З 1987 р. – головний редактор, а тоді директор видавництва дитячої літератури «Веселка».

 

Ярема Гоян – автор книжок нарисів, повістей та оповідань «Моршин» (1973), «Рушники» (1975), «Немирів» (1977), «Славичі» (1979), «Львівщина» (1982), «Вогні яворові» (1984), «Перстень Верховинця» (1989), «Таємниця Лесикової скрипки» (1992), «Воскреснемо!» (2000), «Присвята» (2001), «Василь Касіян. Автопортрет» (2004), «Василь Касіян. Пророк» (2006), «Воскресни, мамо (Доля Тарасового «Букваря», 2006), «Світло з неба» (2008), літературних портретів «Дорога» (літературний портрет Василя Стефаника, 2005), «Портрет» (літературний портрет Маркіяна Шашкевича, 2007). Окремо слід згадати книгу-есе «Маестро» (2005) – про Миколу Колессу.

 

«Opus magnum» і лебедина пісня Яреми Гояна – фундаментальна тритомова публікація про Маркіяна Шашкевича (2017), зокрема про його «Читанку для діточок», де перша книга: «Маркіян Шашкевич. Читанка для діточок» (оригінальний текст), друга книга: «Маркіян Шашкевич. Читанка для діточок» (адаптований текст) і третя книга: «Маркіян Шашкевич. Апостол Духа. Портрет».

 

Це трикнижжя «Шашкевичіани» – унікальне видання, у якому Ярема Гоян зберіг дух, поетику, лексику Маркіяна Шашкевича, фонетичні та морфологічні особливості його галицького мовлення, діалектичну лексику, характерні образні звороти галицького краю, зріднивши із материком сучасної української мови.

 

Ярема Гоян, не зважаючи на його вік, дуже активно працював над тим матеріалом, був цілковито перейнятим ідеєю цього видання. Головне мотто і спонука до праці – «Науку належить подавати солодкими, з матірних грудей виссаними, рідними словами і рідною складнею, бо тільки в той спосіб можна осягнути мету, для якої призначена читанка»).

 

Можна з переконаністю ствердити, що саме праця на цим унікальним для української культури матеріалом тримала Ярему Гояна при житті останніми роками.

 

Для нього було важливим, що ота «Читанка для діточок» була першим у Західній Україні підручником українською мовою. Тут важливо й те, що це видання ілюстроване гравюрами видатного українського художника-графіка Василя Касіяна, рідного брата матері Яреми Гояна Олени Касіян. У такий спосіб історія української культури останніх століть у цій книзі постає багатопластово: Василь Касіян, перший лауреат Шевченківської премії в галузі образотворчого мистецтва, зображав особистостей національного культуротворення візуально, закладаючи у свої картини елементи їхньої духовності, натомість Ярема Гоян сягнув до духовності мовленнєвої, до «з матірних грудей виссаних, рідних слів», щоби передати образи отих колишніх і нинішніх (як ото Микола Колесса) особистостей українського культуротворення…

 

Невсипущий подвижник і видавець дитячої книги, будівничий в царині духовності, оборонець рідної мови, талановитий письменник Ярема Петрович Гоян вів і значну громадську роботу. Багато років очолював журі літературних премій імені Лесі Українки та імені Олени Пчілки, заснованої видавництвом «Веселка» у 1991 році, був членом журі премії Івана Огієнка, членом Ради Національної спілки письменників України і Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка.

 

За вагомий особистий внесок у розвиток книговидання і поліграфії та з нагоди 1000-ліття літописання і книжкової справи в Україні Яремі Гоянові присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».

 

Вченою радою Української академії друкарства у 1999 р. присвоєно ступінь «Почесного доктора» з врученням Диплома №1.

 

За просвітницьку і благодійну діяльність та за збірники есеїв «Присвята» і «Воскреснемо!» він став лауреатом премії імені Івана Огієнка.

 

Sit tibi terra levis – нехай українська земля буде йому легкою.

 

 

29.09.2018