На території полігону твердих побутових відходів в Грибовичах стартували підготовчі роботи для спорудження нової дамби та валу на місці зсуву 2016 року. Z з’ясовував, коли очікувати проведення давно обіцяної комплексної рекультивації звалища, у результаті якої гігантська смердюча купа під Львовом перетвориться на квітучий пагорб. Отже, наразі тривають "коломийки" з проектами, яких на оцінку Мінприроди від ЛКП "Збиранка" подали аж п'ять (!), і ще один в роботі.
Нарешті зрушилося
За словами заступника міського голови Львова Сергія Бабака, в другій половині липня зняли судову заборону на роботи на території полігону, що була накладена одразу ж після аварії у травні 2016 року. Зараз київська компанія «Сучасні будівельні рішення», яка виграла тендер на проведення першочергових заходів з запобігання надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків аварії, приступила до підготовчих робіт, що триватимуть приблизно місяць. За даними системи електронних закупівель ProZorro, загальна вартість робіт сягатиме 22 млн грн.
Сергій Бабак повідомив Z, що зараз прокладатимуть тимчасову дорогу до ділянки, де проводитимуть роботи, щоби нею могла рухатися важка техніка. Що ж до робіт, то, за його даними, треба збудувати нову дамбу та перехоплювальний вал на випадок нового зсуву.
«Замовили вже бетонні плити і розрівнюють місце там, де будуватимуть додаткову дамбу… Десь місяць триватимуть роботи, і вже тоді розпочнеться будівництво самої дамби та валу. До кінця року ми там все зробимо», – запевняє пан заступник міського голови і підкреслює, що в цьому випадку місто свідомо проводило експертизу проекту «на найвищому рівні» – в «Укрдержекспертизі», бо там найкращі фахівці.
«Був ряд зауважень, які ми виправляли, і жоден посадовець «Укрдержбудекспертизи» не поставить підпису, якщо там є якісь порушення – чи бракує якогось розділу, чи порушені норми ДБН. Люди своїми підписами відповідають, бо за це є кримінальна відповідальність», – пояснює Сергій Бабак.
Очільник харківського інституту «Діпрокомунбуд» Олександр Слободянюк (ця установа корегує розроблений ще у 2013 році львівським «Гірхімпромом» проект комплексної рекультивації Грибовицького полігону) зазначив, що процес будівництва нового комплексу з переробки ТПВ у Львові затягнеться, ймовірно, на кілька років, і тому нові захисні споруди на сміттєзвалищі конче необхідні для того, щоби не повторилася аварія.
«Ситуація з фільтратом критична. Якщо будівництво заводу розпочнеться за кілька років, то без такої дамби не обійтися», – застеріг він.
Водночас Сергій Бабак запевнив Z, що зараз на сміттєзвалищі працює установка для збору фільтратів, а до кінця року місто планує купити ще дві такі сучасні установки потужністю 150 кубів за добу кожна.
Натомість голова екологічної комісії Жовківської районної ради Ігор Муравський публічно заявив, що насправді установка, про яку говорить Сергій Бабак, не працює, хоч мала б розпочати роботу ще у вересні минулого року. Муравський наполягає на тому, що фільтрати по ночах зливали на землі Грибовицької та Малехівської сільрад, про що свідчать аналізи проб води і ґрунту.
«15 вересня 2017 року мала запрацювати станція з очистки фільтратів. Якби так було, то зараз ми мали б мати обнулені ставки з фільтратами, і ті роботи, за які зараз виділяють ще мільйони гривень, не треба було би проводити взагалі», – сказав Ігор Муравський. Він також розповів, що кілька разів просив керівництво ЛКП «Збиранка» показати установку в роботі, однак йому весь час відмовляли.
Натомість представниця екологічної організації «Екологія. Право. Людина» Алла Войціховська вважає, що міська влада певною мірою маніпулює в питанні робіт на полігоні. За її словами, в червні на сайті Мінприроди з'явився проект реконструкції полігону, причому з двома різними назвами. Потім у міській раді повідомили, що у першому випадку була помилка в назві. Еколог каже, що у цьому проекті йдеться про майже ті самі роботи, на які уже підписано угоду з «Сучасними будівельними рішеннями».
В мерії усе відкидають – кажуть, що зареєстрований у Мінприроди проект не стосується першочергових заходів, на які вже укладено угоду з «Сучасними будівельними рішеннями», бо цей останній не потребував оцінки впливу на довкілля.
«Яка там оцінка впливу?! Там треба зупинити витік фільтратів», – зазначив Сергій Бабак.
На запитання Z, що за проект подали в Мінприроди власне на оцінку впливу на довкілля, Сергій Бабак відповів: «Це треба уточнити. Я знаю, що потребує оцінки впливу на довкілля загальний проект рекультивації».
Щодо закидів активістів-екологів, то заступник міського голови міркує просто: «У мене відношення до грантоїдів-активістів особливе, бо я розумію: що більше скандалу довкола, то більше їм профінансують цю тему». При цьому Бабак ще раз наголошує: міська влада в цьому питанні дотримується закону та визначених процедур для погодження проектів та отримання відповідних дозволів.
Водночас Олександр Слободянюк розповів журналістам, що документів на оцінку відкоригованого проекту рекультивації ще не подавали в Мінприроди, однак збираються зробити це до кінця тижня. Таким чином, що за проект (і не один) лежить у Мінприроди зараз – залишається загадкою. Знаємо лише, що їх від ЛКП «Збиранка» зареєстровано аж п’ять.
Клацніть для перегляду на сайті Реєстру ОВД
Коли розпочнеться рекультивація
Після того, як оновлений проект рекультивації Грибовицького звалища розробники (очолюваний Олександром Слободянюком харківський "Діпрокомунбуд») передадуть до Львова, відбудеться експертиза, яка може зайняти часу до двох місяців. Потім погодження. За словами пана Бабака, проект з кошторисом від 120 до 400 млн грн погоджують на рівні Львівської ОДА. Натомість більші кошториси вимагають погодження в Кабміні, тобто в кількох профільних міністерствах, і це може продовжити процес ще на кілька місяців.
Проте в мерії сподіваються, що усі погоджувальні процедури відбудуться швидко і до кінця цього року стане відомий переможець тендера на ці роботи. Відтак рекультивація сміттєзвалища в Грибовичах почнеться вже з наступного року.
Тим часом, як розповів Z очільник департаменту поводження з відходами ЛМР Сергій Сало, представники міської влади проводять постійний моніторинг схилу і зафіксували «тенденцію до його стабілізації».
«Величина рухів схилу зменшується. У перші місяці після аварії переміщення твердих побутових відходів було значним, а тепер іде тенденція до зменшення», – зазначив Сергій Сало.
За його словами, зараз облаштовано моніторингові свердловин для визначення кількості та якості біогазу, що утворюється на полігоні.
Щодо майбутнього, то, за словами Сала, роботи з повної рекультивації сміттєзвалища триватимуть 4-5 років, і врешті воно зі смердючої купи перетвориться на зелений квітучий пагорб.
Садовий підписує меморандум з Egis'ом про рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища
Спочатку пройде технічна рекультивація – накриття полігону гідроізолювальним шаром, потім біологічна – облаштування родючого шару та висадження зелених насаджень і дегазація. Залежно від того, якими будуть обсяги газу, його зможуть використати для виробництва електроенергії або ж спалять, якщо ці обсяги будуть малими. Після рекультивації місцевість мала би стати пагорбом, покритим зеленими насадженнями.
Зі свого боку Олександр Слободянюк зазначив, що перший етап робіт триватиме приблизно 11 місяців, а потім потрібно буде рік чи два для стабілізації тіла полігону. А вже після цього ще приблизно 8 місяців триватиме фінальний етап робіт.
Нагадаємо, у червні цього року Львівська міська рада та ЄБРР підписали угоду на загальну суму € 35 млн кредитів та грантів для будівництва заводу з переробки ТПВ та рекультивацію недіючого полігону у Великих Грибовичах. За оцінками чиновників ЛМР, на рекультивацію спрямують не менш як € 10 млн з цієї суми.
16.08.2018