Як польщилась Холмщина.

 

Російські війська, опускаючи свого часу Холмщину, забрали з собою силою масу місцевого православного населення, з яким виїхала і вся місцева інтелїґенція, що складала ся переважно з священиків, народнїх учителів і ріжних урядників. По зайняттю краю військами центральних держав почалась знову евакуація населення з деяких місцевостей військовою адмінїстрацією в глибину Австрії, Польщі або Нїмеччини і також переважно українського, так що сим способом Холмщина була майже обезлюдлена з українського населення. Скористали з сеї обставини Поляки, які полишили ся в більшім числї на місцї, і то не тільки місцеві Поляки, а також особи польської народности з австро-угорської військової адмінїстрації, та між иншим перевели спис населення для сконстатування, що Холмщина дїйсно є польським краєм, виказуючи в вислїдах сього спису лише мінїмальний процент Українцїв.

 

Та самого вислїду спису населення було замало для того, щоб проголосити Холмщину чисто польським краєм. Само населеннє мусїло-б заявитись за сим, і в сїм напрямі почала ся акція Поляків, особливо по проголошенню самостійности польського королївства. Сим заходам Поляків пішли на руку окупаційні власти, як се видно з наведених низше фактів.

 

А саме: "Kurjer. Lwowski" з дня 31 сїчня 1917, ч. 53 подав за "Glos-ом Lubels-ким" такий цїкавий документ: Ухвала ч. 5. Збори громадської ради, скликаної війтом дня 29 грудня, на підставі відозви ц. к. окружної команди в Холмі з дня 8 грудня 1916, ч. 15504, в цїли повзяття ухвали в справі утворення королївства польського. — Ми низше підписані мешканцї громади Реєлець одноголосно ухвалюємо: 1) жадаємо незалежної Польщі, а також прилучення до Польщі Литви; 2) жадаємо тимчасового польського правительства; 3) жадаємо сойму вибраного на підставі загального і т. д. виборчого права; 4) жадаємо знесення окупаційних границь, рівнож границь округів і громад; 5) жадаємо увільнення полонених Поляків".

 

Сю ухвалу мало підписати 80 осіб. З сього документу бачимо, що окружні команди, які є орґанами адмінїстрації, просто наказували населенню виповідати ся за Польщею, щоби сим способом усправедливлювати домагання Поляків прилучити Холмщину до королївства польського.

 

Подібні ухвали запали на підставі наказу окупаційних властей і в инших громадах. Маємо відомости лише про холмський повіт. Подає їх "Naprzód" в ч. 27 з дня 1 лютого 1917 р. за "Dżiennik-oм Lubelś-кім". Перечисляє він слідуючі громади: Кривички, Вільховець, Букова, Став, Свіже, Войславицї, Циців, Сїдлищі, Рейовець, Павлів і Жмудь. В сих громадах відбули ся громадські збори під новий рік і на них потверджено ухвали селянського зїзду у Варшаві з дня 26-го падолиста 1916 р. З приводу сих ухвал часопись зробила слїдуючу дуже характеристичну увагу: "Хоч повищі ухвали і не скрізь були однодушні, лише приняті в переважній части звичайною більшістю голосів, але вони дуже виразно свідчать про настрій народу, коли офіціяльно в цїлім повітї заявили ся за польським урядом і військом".

 

Цїкаво навести, які фактичні національні відносини були в Холмськім повітї перед війною.

 

По даним з дня 1 сїчня 1909 р. в цїлім холмськім повітї числилось 157.091 населення, в тім 47% Українцїв, 28% Поляків, 11% Жидів, решта припадала на инших, переважно Нїмцїв. Православного населення було 40%, римо-кат. 35%, серед яких багато було Українцїв. В тих громадах холмського повіту, в яких принято ухвали про польське правительство і польське військо, національні відносини представлялись так:

 

Громада — Українцїв — Поляків

Кривички — 5.296 — 3.470

Ольговичі — 6.567 — 2.230

Букова — 3.644 — 4.251

Став — 5.724 — 2.673

Свіже — 5.289 — 3.496

Войславичі — 4.075 — 3.863

Циців — 5.515 — 5.076

Сїдлищі — 3.732 — 2.834

Рейовець — 2.685 — 2.001

Павлів — 5.858 —2.346

Жмудь — 6.023 — 1.846

 

Як бачимо, лише в одній з перечислених громад Поляки мають незначну більшість, в усїх инших більшість належить ся Українцям.

 

Вістник полїтики, лїтератури й життя

 

10.08.1918