Приблизно 7 тисяч років тому кількість чоловіків в Європі, Азії та Північній Африці раптово зменшилася, але кількість жінок – ні. Це доводить суттєве збідніння генетичного різноманіття. Проте що спричинило зникнення чоловіків? Ймовірною відповіддю була б та, яку нещодавно запропонували американські вчені: постійні війни між кланами, спорідненими по чоловічій лінії, призвели до вимирання цілих родів.
Спалах генетичного різноманіття Y-хромосоми. Зображення: Monika Karmin et al. / CC-by-nc 4.0.
Людство вже кілька разів переживало так звані генетичні завуження – фази, коли кількість людей, й отже, їхня генетична різноманітність, раптово зменшувалася. Такі кризи для людської популяції були, наприклад, мільйон років тому в Африці, а також після вибуху вулкану Тоба приблизно 74 тисячі років тому. 500 років тому під час заселення Америки європейці винищили стільки корінних мешканців, що це донині залишило слід в їхньому геномі.
Проте один з цих моментів не вписується в загальну схему – і дотепер становить загадку. Кілька років тому, аналізуючи Y-хромосоми, вчені виявили в сучасних чоловіків унікальну ознаку: майже в усіх них знайшли сліди раптового генетичного збідніння, що було приблизно 7 тисяч років тому.
«Це свідчить, що впродовж неоліту чоловіче населення зменшилося до двадцятої частини свого первинної кількості», – повідомив Тянь Чень Цзен (Tian Chen Zeng) та його колеги зі Стенфордського університету. Загадково проте, що ця раптова криза стосувалася лише чоловіків – популяція та генетичне різноманіття жінок в цей час радше збільшилися, засвідчують аналізи мітохондріальних ДНК. Як наслідок, у багатьох регіонах Європи, Азії та Африки на одного чоловіка почало припадати 17 жінок.
Але як можна пояснити це раптове зникнення чоловіків? Катастрофи, кліматичні зміни або чинники навколишнього середовища зазвичай в однаковій мірі стосуються обох статей. Навіть епідемії залишають у крайньому разі незначні зміни в генетиці чоловіків і жінок, пояснив Цзен з колегами.
Іншим поясненням було б створення нових популяційних груп в результаті міграції – проте немає жодних археологічних доказів такої міграції, що б відбувалася 7 тисяч років тому в Азії, Європі чи Африці.
У пошуках причин зникнення чоловіків Цзен та його колеги ближче розглянули культурно-соціальні чинники – племінні війни. Їхня причина: люди неоліту переважно були землеробами та скотарями, своє суспільство вони організовували зазвичай патріархальними кланами, тобто племінні групи складалися зі споріднених чоловіків, натомість жінки часто походили з інших племен або ж потрапляли сюди полонянками.
«Коли основна структурна одиниця соціополітичної конкуренції становить патріархально споріднену групу, тоді смерть в результаті міжусобиць та воєн невипадкова, – пояснили вчені. – Смерть концентрується в генеалогічному дереві чоловіків. А вимирання групи означає вимирання цілої лінії спорідненості».
Проте чи міг етап міжусобиць спричинити таке раптове зникнення чоловіків насправді? Аби це з’ясувати, науковці вдалися до комп’ютерної симуляції, в якій перевірили вплив повторюваних та поширених воєн на генетичне різноманіття роду. При цьому вчені прослідкували віртуальні сутички і між патріархальним кланам, й інакше структурованими групами.
Результат: «Наша симуляція засвідчила два дивовижні паралельні процеси, якими супроводжувалося генетичне завуження, – повідомив Цзен та його колеги. – Передусім, моделювання патріархальності відзначається суттєвим зменшенням різноманітності – виникає генетичне виснаження Y-хромосоми». По-друге, з часом почали домінувати лише кілька родів – на це вказують і генетичні дані.
На думку вчених, таємниче зникнення чоловіків неоліту було спричинене людиною: імовірні причини – постійні війни та сутички між общинами тісно споріднених чоловіків. З часом ці кровопролиття настільки пошкодили світ чоловіків, що чимало ліній споріднення зникло взагалі – а з ними постраждало й генетичне різноманіття. «Наші дослідження засвідчують, що соціокультурна гіпотеза пояснює генетичне завуження 7 тисяч років тому», – розповів Цзен з колегами.
Mysteriöser Männerschwund in der Steinzeit
Stanford University, 04.06.2018
Зреферувала С.К.
05.06.2018