Питання 2017 року від Edge: Який науковий термін чи поняття має бути відоме ширше?
Вільям Росс Ешбі був британським кібернетиком 1950-х років, що зацікавився феноменом гомеостазу: як складні системи, працюючи в постійно мінливих умовах, можуть успішно зберігати критично важливі для них змінні (наприклад, внутрішня температура тіла в біологічних системах) у рамках жорстко заданих обмежень. Ешбі запропонував поняття різноманітності як міри кількості можливих станів системи. Його "закон" необхідної різноманітності визначав, що для стабільності системи кількість станів, яких може досягти її механізм управління (його різноманітність), мусить бути більшою або рівною кількості станів цієї контрольованої системи.
Закон Ешбі був сформульований в контексті його зацікавлення саморегульованими біологічними системами, але скоро він усвідомив його значення і для інших видів систем. Британський кібернетик і практик операційних досліджень Стаффорд Бір, наприклад, використовував його як основу для своєї концепції життєздатності системи в організаційному проектуванні. В поточній мові закон Ешбі можна розуміти як просте твердження: якщо система повинна успішно справлятися з різноманітністю створюваних її середовищем проблем, то репертуар її реакцій має бути (принаймні) настільки детальним, як і проблеми, що виникли в цьому середовищі. Таким чином, життєздатна система — це та, яка може впоратися з мінливістю її середовища. Або, як висловився Ешбі, тільки різноманітність може поглинути різноманітність.
До відносно недавнього часу організації справлялися з проблемами довкілля в основному шляхом скорочення різноманіття, з яким їм довелося справлятися. Масове виробництво, наприклад, зменшувало різноманітність навколишнього середовища, обмежуючи діапазон вибору для споживачів: стандартизація продукту була, по суті, екстраполяцією гасла Генрі Форда, що клієнти могли мати модель T будь-якого кольору, якщо це чорний. Але поширення інтернету робить скорочення різноманітності все складнішим. За будь-яким показником, який би ми вибрали, — хоч би за цими трьома: кількість користувачів і авторів, густина взаємодій між агентами, темп змін — наша сучасна інформаційна екосистема на кілька порядків складніша, ніж це було сорок років тому. І її різноманітність, з точки зору Ешбі, зростала пропорційно складності. Логічним наслідком того, що зменшення різноманітності в цій новій ситуації видається практично неможливим, є те, що багато з наших організацій і соціальних систем — тих, які еволюціонували, щоб впоратися зі значно нижчими рівнями різноманітності, — вже нежиттєздатні. Для них шлях повернення до життєздатності вимагає, що вони мають знайти спосіб підвищення своєї різноманітності. І велике питання, чи зможуть — і як — вони це зробити.
Джон Нотон, старший науковий співробітник Центру досліджень в царині мистецтва, соціальних і гуманітарних наук (Кембриджський університет); директор ґрантової програми для преси (Коледж Вулфсона); колумніст, оглядач, автор книги "From Gutenberg to Zuckerberg" ["Від Ґутенберґа до Цукерберґа"]
John Naughton
Ashby's Law of Requisite Variety
Edge, 2017
Переклад О.Д.
03.01.2018