Що багатші люди, то краще вони розуміють суть cost of carry. В певний момент людина прозріває, що краще нічим не володіти, а лиш брати напрокат, коли треба
Впровадження цифрової економіки, 3D-друку, блокчейнів та інші ознаки технологічного прориву – загальносвітовий тренд. Його добре описав Клаус Шваб, засновник Всесвітнього економічного форуму в Давосі, в бестселері «Четверта промислова революція». Про це багато говорять, проте, на мою думку, переочують один важливий аспект – кардинальну зміну культури споживання. А точніше – перехід від купування товарів до купування послуг.
Всі ми любимо мати речі, володіти ними. На цьому ґрунтується модель лінійного виробництва за схемою «створив – використав – викинув». Ще з часів першої промислової революції так працює сучасна економіка. Однак для того, щоби комфортно жити й мати певний соціальний статус, не обов'язково володіти речами. Головне – користуватися їхніми функціями. Разом із технологічними проривами четверта промислова революція спрямована на створення масових лізингових ринків, які замінять необхідність володіти можливістю користуватися.
У горах Швейцарії гіди спускаються на лижах найостаннішої моделі. Проте вони їх не купують. Беруть у виробника напрокат, а через рік отримують нову пару. Так вигідніше: лижі за сезон зношуються або навіть ламаються, а за контрактом їх у будь-який момент відремонтують або замінять.
Компанія Bundles у Нідерландах здає в оренду пральні машини Miele, причому споживач платить лише за кількість прань. Через рік машину можна поміняти на ще сучаснішу модель. У Великій Британії та США компанія Yotel запустила проект Society – мережу дизайнерських квартир у престижних районах і з повним обслуговуванням. Бажаєш переїхати з Лондона в Ліверпуль або Сан-Франциско – прошу дуже: безстроковий гнучкий контракт оренди дозволяє змінювати місце проживання хоч щомісяця.
З одного боку, подібні схеми дозволяють виробникам економніше витрачати ресурси й уникнути перевиробництва. Модель економіки з лінійної стає круговою: «створи – використовуй – перероби». А з іншого боку, з швидким розвитком технологій володіння дорогими високотехнологічними речами стає непотрібною розкішшю. Речі швидко застарівають, виходять з моди, потребують дорогого обслуговування. Нині, з точки зору економіста, власність означає все вищі costs of carry – витрати володіння активом. У круговій економіці споживач їх не несе.
З мого досвіду що багатші люди, то краще вони розуміють суть cost of carry. В якийсь момент людина прозріває, що краще нічим не володіти, а лиш брати напрокат, коли треба. У цілому для суспільства, в якому приватної власності тривалий час взагалі не існувало, такий підхід дуже радикальний: ми ще не наїлися володінням. Можливо, саме з цих причин аспект перебудови ринків споживання поки не отримав у нас належної уваги.
Максим Буев
Будущее напрокат
Ведомости, 16.10.2017
Зреферував О.Д.