Інновації, які призвели до значних успіхів Києва, кардинально змінять ведення бойових дій.
Моя остання поїздка в Україну показала, що військова реальність стрімко змінюється: майбутнє війни диктуватимуть і вестимуть безпілотники.
На лінії фронту завдовжки більш ніж тисяча кілометрів український контрнаступ, що намагається прорватися до Азовського моря та перервати російську сухопутну лінію постачання Криму, стикається з грізною російською силою. Між двома арміями є щонайменше п'ять кілометрів сильно замінованої території, далі йдуть ряди бетонних протитанкових перешкод, а в довколишніх лісах заховані артилерійські установки. Російські війська накопичили стільки артилерії та боєприпасів, що можуть дозволити собі вистрілювати 50 тисяч снарядів на день — на порядок більше, ніж Україна.
Традиційна військова доктрина передбачає, що сили наступу, щоби впевнено просуватися проти окопаного противника, повинні мати перевагу в повітрі, а на землі – перевагу в живій силі 3 до 1. Українці цього не мають. Те, що вони все ж досягли успіху, пояснюється їхньою здатністю адоптувати й адаптувати нові технології, такі як безпілотники.
Дрони розширюють обмежений радіус дії української піхоти. Розвідувальні дрони працюють на безпеку солдатів, постійно відстежуючи російські атаки і забезпечуючи зворотній зв'язок для корегування артилерійського вогню. Вдень вони літають над ворожими позиціями для виявлення цілей, а вночі повертаються з корисним вантажем.
На жаль, Росія також перейняла цю тактику. За початковими мінними полями й окопами, що блокують просування ЗСУ, розташована краще захищена лінія. Якщо мужні українці прорвуться туди, російські солдати застосують безпілотники й артилерію. Тим часом російська армія успішно глушить і спотворює GPS, працює над знищенням українських безпілотників. У травневому звіті Королівського інституту досліджень оборони і безпеки Об'єднаних збройних сил Великої Британії оцінено, що ще до початку контрнаступу Україна втрачала до 10 тисяч безпілотників щомісяця.
Проте Україна постійно випереджає ворога в інноваціях. Її найновіші моделі безпілотників можуть протидіяти глушінню, працювати без GPS-навігації і скидати керовані бомби на рухомі цілі. Українські командні центри використовують персональні комп'ютери і програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом для класифікації цілей і проведення операцій.
Україна також стала піонером у впровадженні ефективнішої моделі децентралізованих військових операцій, яка уможливлює різноманіття і швидку еволюцію використовуваних технологій. На ранніх етапах війни український уряд призначив нове Міністерство цифрових технологій відповідальним за закупівлю безпілотників, але прийняття важливих рішень залишив за меншими підрозділами. Хоча міністерство встановлює стандарти і закуповує безпілотники, бригади мають повноваження вибирати і розпоряджатися ними. Десять програмістів можуть змінити спосіб дій тисяч солдатів. Одна з бригад, яку я відвідав, самостійно розробила власну багаторівневу систему візуального планування, яка координує дії підрозділів.
Щоб виграти цю війну, Україні потрібно переосмислити сторічну традиційну військову тактику, сфокусовану на окопах, мінометах і артилерії. Але інновації, які і вона, і Росія запроваджують, матимуть значення далеко за межами цього конкретного конфлікту.
Мабуть, найважливішим з них є дрон-камікадзе. Розгорнутий у великих кількостях, цей винайдений для спортивних перегонів FPV-безпілотник, де оператор, отримуючи відеозображення з розміщеної на дроні камери, ніби перебуває в його кабіні, дешевший за мінометну міну і точніший за артилерійський вогонь. Дрони-камікадзе коштують близько 400 доларів і можуть нести до півтора кілограма вибухівки. В руках кваліфікованого оператора, який пройшов кількамісячну підготовку, ці дрони літають так швидко, що їх майже неможливо збити.
Вразлива до ракетних атак дорога техніка, така як бойові літаки, буде замінена дешевшими дронами, що діятимуть на суші, морі та в повітрі. У майбутньому подібні на зграю шпаків безжальні рої дронів-камікадзе зі штучним інтелектом відстежуватимуть рухомі цілі й алгоритмічно співпрацюватимуть, щоби завдати удару, долаючи електронні засоби протидії противника. Військово-морські дрони перенесуть такі ж концепції в море, сходячись як косяк маленьких торпед біля ватерлінії кораблів-мішеней. Наземні дрони розчищатимуть перешкоди, розміновуватимуть поля і, зрештою, діятимуть як дистанційні кулемети та інша зброя.
Коли я покидав Україну, мені запам'яталися хвилясті лани вздовж Дніпра з яскраво-червоними квітами, що вкривали лагідний ландшафт. У 1930-х роках Сталін влаштував Голодомор – навмисну голодну смерть близько чотирьох мільйонів українців посеред житниці Європи. Робота тракторів, що обробляли поля за кілька кілометрів від лінії фронту, була потужним нагадуванням про те, як людська цивілізація може протистояти неймовірним труднощам – і виходити з них сильнішою.
Війна в Україні демонструє нам і найкраще, і найгірше, що може запропонувати людство: від жорстокості вторгнення до мужності захисників. Це також суворе попередження про майбутні війни. Так само, як дрони можуть бути використані для захисту солдатів, вони можуть бути використані для полювання на цивільних.
Світ повинен вивчити уроки цієї нової форми бою і впроваджувати інновації, щоб бути готовим стримувати і запобігати повторенню подібних конфліктів.
Ерік Шмідт був генеральним директором Google у 2001–2011 роках, а також виконавчим головою Google та її правонаступника Alphabet Inc. у 2011–2017 роках. Він є головою Спеціального проєкту конкурентних досліджень і співавтором книги "Епоха штучного інтелекту: і наше людське майбутнє".
Eric Schmidt
The Future of War Has Come in Ukraine: Drone Swarms
The Wall Street Journal, 8.07.2023
11.07.2023