Шведські науковці з Лундського університету заставили круків проходити тести, які під силу і людині, і гомінідам, але з якими не можуть впоратися інші мавпи. Ця винятковість людиноподібних мала б означати, що здатність планувати розвинулася впродовж останніх кількох мільйонів років. Однак і круки здатні планувати. А з огляду на те, що спільний предок воронових та людини жив аж 320 мільйонів років тому, дослідники продемонстрували: еволюція може розвивати подібні когнітивні вміння у видів, що сильно між собою відрізняються. Результати своїх досліджень учені описали у тижневику «Science».
Зображення: East News.
Учені здійснили з круками експерименти, пов’язані з плануванням майбутнього. В першому птахи мусили застосувати знаряддя (камінець), щоби дістатися до їжі, а потім жетон, який могли обміняти на їжу (цієї здатності ще ніколи не помічали в умовах дикої природи). Спочатку птахи мали змогу навчитися, як робити й одне, й інше.
У другій частині експерименту птахам показали пристрій зі смаколиком, але камінця не дали. Потім пристрій забрали, а через годину вже в іншому місці птахи мали вибрати з-поміж кількох знарядь тільки одне. Через 15 хвилин їм подали пристрій з їжею. Майже всі круки вибрали камінець і залишили його на потім (щоправда, одна самка придумала, як добратися до нагороди без нього!). У 86% випадків птахам вдалося добратися до гостинця.
Третя частина експерименту – з жетоном, який круки могли обміняти на винагороду, віддаючи його експериментаторові, – відбувалася подібно. Наприкінці птахи отримали жетон за 15 хвилин перед «торгом». Близько 78% випадків закінчилися свідомим обміном «монети» на їжу. Науковці наголосили: круки виявилися ліпшими торговцями, ніж гомініди.
Наступні експерименти відбувалися аналогічно, але цього разу вчені продовжили до 17 годин перерву між вибором знаряддя і можливістю дістатися до їжі. Виявилося, що під час цього очікування в переважній більшості круки спланували майбутнє.
Чому це важливо? Науковці зазначають: це вимагає значних когнітивних зусиль. Аби запланувати майбутнє, мусимо уявити себе в нереальних обставинах, що відбуваються в іншому вимірі.
«Людина би не запланувала святкування дня народження, якби не могла уявити його. Вона мусить обдумати список покупок і гостей, – пояснив у нещодавньому інтерв’ю для «Gazety Wyborczej» відомий нідерландський приматолог Франс де Вааль (Frans de Waal). – А оскільки нам уже відомо, що й інші примати можуть планувати, розумним видається припущення: для цього вони послуговуються свідомістю. На це вказує і той факт, що тварини пам’ятають події з минулого і творять знаряддя праці».
То круки також свідомі?
Американський нейролог Крістоф Кох (Christof Koch) вважає: свідомими є всякі істоти, хіба що доведено протилежне. Все більше досліджень засвідчує: насправді ми не єдині, хто наділений свідомістю. Основна частина цих досліджень стосується найближчих родичів людини – гомінідів або людиноподібних мавп: шимпанзе, горил, орангутангів і гібонів.
Може, найпромовистішою є історія Сантіно, самця шимпанзе звичайного, що проживає в зоопарку «Фурувік» в Швеції. Народжений 1978 року, він славиться тим, що планує і веде війну проти людей.
Сантіно. Зображення: Szympans (Fot. Anonymous ASSOCIATED PRESS).
Щоранку після того, як зоопарк заповнюють гості, Сантіно збирає каміння та уламки бетону з рову, яким він відгороджений від загальної стежки. Потім він старанно укладає назбиране на купи, а коли до його домівки наближаються глядачі, Сантіно зображає воєнний танок альфа-самця і кидає у людей каміння. З часом Сантіно почав навіть маскувати зброю під сіном.
Минулого року науковці описували в «Science», як відбулося залучення шимпанзе звичайного, бонобо та орангутанга до тесту на хибні переконання. Мавпи переглядали фільм, в якому людина ховала в копиці сіна якийсь предмет, а потім виходила з кадру. Потім у ньому з’являвся експериментатор, одягнений як Кінг Конг, і перекладав предмет в інше місце. Коли поверталася людина, яка раніше ховала свій скарб, більшість мавп – хоч і знали, що цей предмет переклали – дивилася на вже порожню схованку. Тобто мавпи розуміли: людина, за якою вони стежать, має хибні переконання.
Сьогодні є чимало досліджень унікальних умінь воронових – родини птахів, до якої, крім круків, належать сойки, ворони, сороки. Торік у журналі «Nature Communications» науковці описали інший експеримент з круками. Птахів замкнули в клітках, до яких можна було заглянути хіба через невеликий отвір. Потім їм давали їсти, включивши запис голосу іншого крука. В результаті замкнені птахи намагалися сховати їжу в такий спосіб, щоб через отвір не було видно сховку. Круки поводилися подібно й тоді, коли до їхньої клітки заглядав справжній суперник. Їм вдалося поставити себе на місце іншого птаха і передбачити його поведінку. Тобто круки наділені тим, що науковці називають теорією свідомості.
В інших воронових також проявляються цікаві здатності. В одному з експериментів ворона подолала восьмиступеневі перешкоди, аби добратися до їжі. При цьому вона використовувала палички різної довжини та каміння.
«Це загалом не означає, що інші птахи не наділені інтелектом, – пояснив мені доктор Їчак Бен Моха (Yitzchak Ben Mocha), орнітолог з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Ляйпцигу. – Чимало видів – маленькі пташки, які небагато часу проводять на поверхні Землі, а більшість часу живуть далеко від нас. Чому ми думаємо, що вони дурніші, ніж круки чи ворони?»
Також складно досліджувати морських тварин. Але відомо, що поневолені восьминоги утікають з акваріумів крізь невеликі отвори або відкручують зсередини кришки банок, у яких їх закривають. А дельфіни навіть по 20-ти роках розлуки впізнають своїх старих друзів.
«Чудові результати експериментів учених з Лунда – так на своєму профілю у Facebook прокоментував публікацію в «Science» професор Франс де Вааль. – Дослідження засвідчує: інтелект воронових не обмежений пошуком їжі, він становить собою загальний розум, як і в гомінідів. Це викликає повагу».
В своїй останній книзі де Вааль роздумує, чи ми, люди, достатньо розумні для того, щоби зрозуміти, наскільки розумні звірі.
Tomasz Ulanowski
Kruki jak ludzie planują przyszłość
Wyborcza.pl, 17/07/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
06.08.2017