Згідно з підсумками підрахунку 99,97% бюлетенів, за внесення відповідних поправок до конституції виступили 51,41% виборців, проти – 48,59%.
Вища виборча рада Туреччини оголосила, що на національному референдумі більшість громадян проголосувала за розширення президентських повноважень. «Залишилося підрахувати близько 600 тисяч голосів, але вони вже не вплинуть на підсумки референдуму, адже бюлетенів “за” на 1,25 мільйона більше, ніж бюлетенів “проти” (заява пролунала в момент, коли було підраховано менше 99% бюлетенів – Z)», – процитувала газета The Hurriyet Daily News слова голови ради Саді Ґювена.
Розрив між прихильниками і противниками реформи, всупереч прогнозам, виявився мінімальним. Опозиція планує оскаржувати підсумки голосування. Зокрема опозиційна Народно-республіканська партія вже вимагає перерахунку 60% голосів. А прокурдська Демократична партія народів заявила, що під час підрахунку голосів начебто сталися маніпуляції, які вплинули на «3–4 процентних пункти».
Водночас варто зауважити, що найбільші міста Туреччини – Стамбул, Анкара, Ізмір – за попередніми даними, проголосували проти змін Конституції. Не підтримали реформ і турки, які живуть у Великій Британії, Іспанії, США та Росії. Водночас більшість турецьких громадян, котрі мешкають у країнах Центральної Європи, проголосувала за розширення повноважень президента.
Так, наприклад, у ФРН 63% турків, котрі прийшли на референдум, підтримали реформу конституції. Щоправда референдумна фреквенція не досягла й 50 відсотків. Ще відчутнішою підтримка переходу від парламентської до президентської республіки в Туреччині була зафіксована серед турків, котрі мешкають в Австрії та Бельгії. У кожній з цих країн за конституційну реформу, яка розширює повноваження президента Туреччини, проголосували понад 70 відсотків учасників. Майже такий же результат був зафіксований у Данії, а також у Нідерландах, де раніше були заборонені агітаційні виступи турецьких політиків. При цьому в США й Іспанії склалася діаметрально протилежна ситуація – в обох країнах реформу не підтримали понад 80 відсотків громадян Туреччини, котрі проголосували там.
Низка європейських політиків, реагуючи на результати референдуму, вже закликала до припинення перемовин про вступ Туреччини до ЄУ. Так, заступник голови Християнсько-соціального союзу Манфред Вебер (Manfred Weber) заявив, що повноправне членство Туреччини в Євроунії «більше не може бути метою переговорів». Він охарактеризував перспективи вступу Туреччини в ЄУ як «самообман». На його думку, членство країни в Унії має бути знято з порядку денного. Заступниця голови Християнсько-демократичного союзу Юлія Кльокнер (Julia Klöckner) в статті, опублікованій у виданні Huffington Post, заявила, що двері в ЄУ для Туреччини «остаточно зачинені». На її думку, фінансова підтримка, яку надають Туреччині для входження в ЄУ, повинна бути припинена. Лідери Лівої партії та Партії зелених Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) і Джем Оздемір (Cem Özdemir) зажадали також переглянути і військову співпрацю з Туреччиною. На думку політиків, всі 260 німецьких вояків, котрі перебувають на військовій базі в Інджірліку, повинні бути відкликані, а всі поставки зброї до Туреччини слід припинити.
Уряд Німеччини поки що утримується від коментарів результатів референдуму. Лише міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) закликав до обачності. За його словами, слід «зберігати холодну голову і поводитися розважливо».
17.04.2017