У неділю, 16 квітня, турки повинні вирішити, чи вносити суттєві зміни до конституції, які радикально змінять політичну систему в країні.
Близько 55 мільйонів мешканців країни мають право віддати свій голос за чи проти змін до основного закону, винесених на обговорення суспільства. Громадяни Туреччини, які проживають за кордоном, могли віддати свої голоси, ще починаючи з дев’ятого квітня. Як пише газета The Hurriyet Daily News, цією можливістю скористалися понад мільйон людей у 57-ми країнах (з майже трьох мільйонів, котрі мають право голосу). Урни з їхніми бюлетенями для голосування були доставлені в Анкару і будуть розкриті щойно після завершення референдуму всередині Туреччини.
Загалом влада пропонує внести до основного закону 18 поправок. Зокрема – розширити повноваження президента і перейти від парламентської форми правління до президентської. Також пропонують скасувати посаду прем'єра, збільшити число депутатів парламенту і внести зміни до судової системи.
Новий проект конституції запропонувала команда президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердоґана. У разі його схвалення на референдумі глава держави отримує повноваження призначати міністрів, подавати бюджет, висувати кандидатури більшості суддів найвищих судових інституцій і видавати укази, які отримають статус законів.
Президент зможе також оголошувати надзвичайний стан і розпускати парламент. Окрім того, президент, котрий за чинною конституцією є нейтральною фігурою і не має права підтримувати жодної з політичних сил, відтак зможе зберегти членство в політичній партії.
Нарешті, нова Конституція може дозволити Ердоґанові залишатися на посаді аж до 2029 року. Адже нові поправки подовжують президентський термін до п'яти років і дозволяють главі держави залишатися при владі два терміни поспіль. Якщо поправки будуть схвалені, а Ердоґан виграє наступні вибори 2019 року, він зможе залишитися на посаді ще на 10 років.
Критики нового документа стверджують, що Ердоґан намагається легітимізувати систему влади, яка, по суті, є одноосібним управлінням. Вони нагадують, що парламентську форму правління в країні було встановлено ще в 20-х роках XX століття за часів правління засновника новітньої турецької держави Мустафи Кемаля Ататюрка. Турецькі опозиціонери вказують також на те, що в місцевих ЗМІ кампанії за відмову від реформ було приділено непропорційно мало уваги, вони вбачають у цьому цензуру.
Чинну Конституцію Туреччини було прийнято на всенародному референдумі 7 листопада 1982 року. Вона була вже четвертою за рахунком, її автори – військовики, котрі захопили владу внаслідок перевороту 1980 року.
16.04.2017