Мирослава Іваник

Українські підручники разом з оновленням змісту можуть змінити зовнішній вигляд. Замість нецікавих обкладинок їх пропонують оформляти у дизайнерські палітурки, які відповідатимуть смаку сучасних школярів.

 

Один із концептів нового підручникового дизайну

 

Про потребу оновлення змісту підручників від минулого року активно говорять у Міністерстві освіти та науки України.

 

«Чинні стандарти не такі погані, але над ними потрібно працювати, і ми будемо їх змінювати. Програми – вже гірші, а підручники – ще гірші. І перед нами великий виклик, як створити нові підручники, які переходили б на компетентнісний підхід, який був би цікавим. Україна – модерна нація. За статистикою, 2/3 першокласників пішли в містах. А зміст підручників – сільський», – заявляв ще торік заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей, анонсувавши тим самим змістові зміни шкільних підручників.

 

Тепер перед чиновниками ще один виклик – зміни зовнішні. Днями молоді дизайнери, учасники курсу «Айдентика» школи дизайну Projector, презентували одну із своїх курсових проектів – концепцію обкладинки підручників для 10 класу. Представили можливі дизайни книжок і міністру освіти Лілії Гриневич.

 

«Були представлені дуже різні 13 проектів – як за кольоровою гамою (від світлих і м'яких до контрактно-яскравих і провокативно темних), так і за закладеними смислами. Але найцікавіше і найцінніше в цій зустрічі були їхні презентації, захист проектів.

 

Молоді дизайнери представили дослідження, опитування, бачення старшокласниками підручників, їхні потреби і на основі цього показали шлях розвитку творчих ідей. Говорили про необхідність і роль розвитку візуальної культури в контексті цифровоі епохи. Це була важлива, навіть подекуди філософська дискусія.

 

Треба визнати, що наразі візуальне оформлення підручника (яке дуже важливе для сприйняття дитиною змісту) оцінюється недостатньо. Держава, витрачаючи на друк підручників немалі кошти, не ставить видавцям жодних вимог.

 

Ми будемо працювати над тим, щоби сформулювати критерії до оформлення підручників, аби вони стали джерелом виховання візуальної культури. Звісно, зміст підручника найважливіший, але роль дизайну й оформлення не можна недооцінювати: від нього серйозно залежить бажання дітей вчитися і сприймати інформацію», – написала після презентації у себе на ФБ міністр освіти та науки України Лілія Гриневич.

 

 

Разом із великою кількістю схвальних відгуків у соціальних мережах, зокрема і на офіційній сторінці міністра освіти та науки, є і чимало негативних коментарів. Основні скептики говорять про те, що увагу треба приділяти не формі, а змісту, наголошують на тому, що дизайн відполікатиме учнів від основного матеріалу та вказують на дороговизну передруку підручників.

 

У Міністерстві освіти та науки України кажуть – зміни у підручниках у пріоритетах, однак все відбудеться не миттєво. Зовнішній вигляд навчальних книг змінюватимуть поступово, разом з оновленням їхнього змісту. І першу серію оновлених підручників учні зможуть побачити щонайшвидше у 2018–2019 навчальних роках.

 

«Зміст підручників 100% корегуватиметься, адже для 10 класів зараз пишуть нові програми, вони вже будуть оновленими. Цього року будуть надруковані підручники для дев’ятих класів. Але внести зміни навіть у дизайн обкладинок цих підручників не встигнемо фізично, адже умови для них прописували за рік до цього. Вже є макети підручників, ще має пройти процедура їх вибору, але на такі глобальні зміни часу немає. Однак ми постійно говоримо про те, що оновлювати підручники треба», – сказали «Z» у прес-службі міністерства.

 

Першою ластівкою оновлених підручників уже цього року стала «Хрестоматія сучасної української літератури» для 1–2 та 3–4 класів від львівського «Видавництва старого Лева». Певних змін у Міністерстві, кажуть, добилися і для підручників дев’ятих класів, які передруковуватимуть улітку цього року. Йдеться про те, що разом із паперовою версією видавництва передають міністерству pdf-варіан книжок, тож кожен школяр зможе користуватися нею на планшеті.

 

Водночас проект створення сучасних обкладинок розпочав у суспільстві ширшу дискусію про те, яким повинен бути підхід до дизайну підручників у цілому і як можна змінити нинішню ситуацію. «Z» поспілкувався з одним із ініціаторів ідеї та куратором навчального проекту дизайнером Олександром ТРЕГУБОМ.

 

 

– Пане Олександре, хіба не байдуже, який підручник ззовні? Чому Ви вирішили взятися за таку тему?

 

– Зі шкільними підручниками після закінчення школи я зіштовхнувся, коли на навчання пішла моя дитина. Я побачив ті підручники, за якими сьогодні вчаться діти. Вони насправді застарілі і за дизайном, і за внутрішнім наповненням, яке ніби не з ХХІ, а з ХІХ століття. Все дуже аграрне – дитині, наприклад, пропонують визначати прикмети за тим, як дим стелиться з комина її будинку. А ми живемо в місті. І я не розумію, як міскьа дитина може вчитися лише на фразах про лани і сади й нічого не знати про Wi-Fi, 3D-принтер і так далі.

 

Як дизайнерові мені передусім цікаво, як оформлені підручники. Як на мене, вони всі дуже провінційні. Тоді я дав своїм студентам курсовий проект – запропонувати сучасне бачення цікавих обкладинок нових підручників. Коли ми це зробили, я показав результат Іванні Коберник, яка працює в Міністерстві освіти (радниця Лілії Гриневич, – ред.). Наші варіанти сильно контрастували з тим, що нині є на ринку. Розуміємо, що для нинішньої міністерської команди дуже цінна підтримка і дизайнерів, адже більшість видавців просто не хоче чути про зміни у дизайні підручників, кажучи, що все і так нормально. Міністерство хіба звинувачують у тому, що воно намагається зруйнувати величні українські традиції. Насправді в суспільстві дуже бракує уваги до цієї теми, аби реально впливати на те, що відбувається на ринку підручників.

 

– Тож Ви з командою спробували розробити сучасні підручники. Якими вони мають бути?

 

– Як дизайнер я не розділяю підручники, стільці або сайти. Скрізь мають бути дотримані принципи гарного дизайну. Наскільки я бачу, жоден із цих принципів не використовується у сучасних підручниках. І йдеться не лише про обкладинку, яка є верхівкою айсберга. Люди, які їх створюють, мають зрозуміти, що таке дизайн, робота зі шрифтами, серійність, композиція і так далі. Натомість маємо провінційне штампування заїжджених зразків. Якщо це географія – то обов’язково глобус тощо. Я можу описати нинішні підручники – "як після євроремонту". Коли Україна стала незалежною і до нас прийшли європейські тренди, наймоднішим стилем оздоблення квартир став "євроремонт" – пластикові підвіконня, шпалери тощо. Це дуже поверхневе розуміння того, що насправді відбувається у європейському дизайні, у тому числі дизайні інтер’єрів. На жаль, українські підручники зупинилися на етапі розвитку "євроремонту". У людей вже були комп’ютери зі спецефектами, але вони не пішли далі. Якби все було добре, ми не бралися б за цю тему.

 

 

– Чому взялися саме за десятий клас?

 

– Насправді так збіглись обставини. Ми просто вибрали один з одинадцяти класів, який нам найбільше підходив для наших навчальних цілей. Якби це були молодші класи, там доречнішою була б робота з ілюстрацією, що виходить за рамки курсу. І так співпало, що наступного року перевидаватимуть саме підручники для 10 класів.

 

Якби ми жили в ідеальному світі, де все добре – і з дизайном у тому числі, я хотів би, аби підручники мали спільні правила оформлення. Мали би бути певні guides, які би вимагали дотримання спільної естетики. Звісно, при цьому обкладинки не мають бути однакові для 1–11 класів. Це має бути широкий набір правил, за якими можна зробити і дитячу літературу, і літературу для дорослих людей. У процесі створення обкладинок наші студенти ходили до школярів і робили дослідження, що їм цікаво. Десятикласники – це абсолютно дорослі люди, які ще не набули відповідного досвіду, але мають свою думку, вони сучасні, добре знають і розуміють, що відбувається у світі і в Україні.

 

– А як щодо внутрішнього наповнення? Там потрібна робота дизайнера?

 

– Те саме і з внутрішнім наповненням. Більшість підручників зверстали також не дизайнери, а оператори комп’ютера. Вони не дуже намагаються зробити добрий продукт, а радше виконують формальні вимоги і роблять технічно все так, щоби воно було схоже на підручник. Але це не можна назвати привабливим дизайном. Дуже часто трапляються неякісні ілюстрації. Є навіть таке, що коли на зображенні двоє героїв, то тінь від одного падає в один бік, а від іншого – в інший. Виходить, що у нас два Сонця. Це дуже типово для підручників молодших класів. Мені дивно, як можна до цього ставитися байдуже, якщо ми говоримо про виховання естетики у дітей.

 

Світових рішень, які можна просто взяти і перенести на наші реалії, думаю, немає. Кожна країна вирішує це питання по-своєму – і нам теж треба знайти свій варіант. Я був би щасливий, якби у нас були підручники такі, як книги "Видавництва старого Лева" чи "Основи". Але сьогодні жодне з видавництв шкільних підручників не робить якісного продукту, тому потрібні правила, які регулюватимуть те, що вони роблять. Наскільки мені відомо, сьогодні у процесі затвердження вигляду підручника немає нікого, кого можна було би назвати атр-директором чи дизайнером. Ніхто не оцінює візуальної складової, а лише відповідність пунктам міністерства, закладених до програми.  

 

 

 – Ви готові займатись цим далі?

 

– Я не претендую на участь у видавництві підручників. Якщо з боку міністерства буде бажання і далі працювати з нами як з експертною групою, залюбки продовжу співпрацю, бо мені здається, що це дуже важливий прецедент. Я вірю в силу прецендентів. Вони прискорюють процеси, які ще багато років залишалися б законсервованими. Якщо ми змінимо один чи два підручники і вони вийдуть новими й сучасними, то старі видавці не витримають конкуренції. Час змиє те, що морально застаріле. Хочеться трохи пришвидшити цей плин часу. У мене немає тут жодних амбіцій. Якщо мої руки та голова знадобляться, я з радістю вкладатиму в це час.

 

Цим проектом ми не претендуємо ні на що, крім початку дискусії щодо шкільних підручників. Що з цього вийде, я не знаю. Але якщо учбовому некомерційному проекту вдалося привернути увагу громадськості, медіа та людей, які напряму впливають на якість нових видань до законсервованої проблеми, то це хоч і невеликий, але справжній крок уперед.

 

14.04.2017