Поведінка веб-ботів нагадує людську і, здається, залежить від культури. Науковці з’ясували: веб-роботи також погрузають у безкінечних конфліктах. Наприклад, на сайті «Вікіпедія» конфлікти між роботами-редакторами часто призводять до того, що правки то з’являються, то зникають. Згідно з результатами розвідки, навіть гіпотетично «дурні» веб-інструменти можуть вступати у складні взаємодії, інформують учені в журналі «PloS ONE».
Сфери використання корисних ботів. Tsvetkova et al./ PLoS ONE, doi: 10.1371/journal.pone.0171774
Перше, з чим нам асоціюються боти, – це програми, які автоматично поширюють новини на Twitter або в інших соціальних мережах з метою популяризувати певні погляди або маніпулювати людьми. Дослідження засвідчило: на сьогодні близько третини всіх твітів роблять боти. Але це лише один бік медалі.
Адже є й корисні веб-роботи, завдяки яким упродовж тривалого часу працює ціла екосистема Інтернету. «Все більша кількість рішень, запитів та послуг сьогодні залежить від роботів, вони допомагають системі працювати коректно, ефективно й успішно», – пояснили Мілена Цвєткова (Milena Tsvetkova) та її колеги з Оксфордського університету.
Так, наприклад, пошукові машини покладаються на роботизованих веб-павуків, у Facebook і Кo використовують ботів, аби виявляти заборонений контент на своїх сторінках, а сайти на кшталт Вікіпедії послуговуються роботами-редакторами, аби перекладати тексти з однієї мови на іншу, знаходити порушення авторських прав та вставляти посилання.
«Однак ми ще дуже мало знаємо про життя та розвиток наших цифрових прислужників», – пояснили дослідники. Очевидним дотепер здавалося, що боти – це радше обчислювані автомати, які не володіють емоціями, власною думкою, креативністю чи соціальною поведінкою. «Логічно припустити, що взаємодія між ботами відбувається передбачувано та без численних подій», – пояснила Цвєткова з колегами.
Але чи це справді так? Що стається тоді, коли боти переходять дорогу одне одному, перевірили вчені на прикладі сайту «Вікіпедія». Для цього довелося оцінити 13 мовних версій онлайн-енциклопедії на предмет частоти, з якою роботи-редактори анульовували певні частини дописів. Зазвичай про конфлікт свідчить повторне редагування певного вмісту, і не важливо, відбувається це за участі людей чи роботів.
Несподіваний результат: на Вікіпедії боти не лише відповідають за значну частину ануляцій, а й практично викликають одне одного на редакторські дуелі, роками притлумлюючи дії одне одного.
«Боти на Вікіпедії поводяться непердбачувано та неефективно, як люди», – кажуть учені. Для прикладу, в німецькій Вікіпедії частка ботівських конфлітків порівняно незначна: в середньому 24 рази боти скасували правки одне одного, інформують учені. В інших мовних версіях «закулісні сварки» значно затятіші: в англійські Вікіпедії нарахували 105 випадків взаємних ботівських ліквідацій, у португальській – 185.
«На прикладі Вікіпедії видно, що навіть корисні боти, які орієнтуються на співпрацю, можуть опинятися в тривалих конфліктах, – кажуть учені. – Це неефективно, адже розтрачує ресурси та знову й знову провокує патову ситуацію».
Одну з причин бот-дуелей науковці вбачають у програмах висхідної обробки інформації (bottom-up-design): їх створюють з окремих модулів без формального узгодження методів, якими координуватимуть роботу ботів надалі.
«Ми схильні забувати, що координувати дії навіть ботів-співробітників можна завдяки імперативним правилам», – пояснює співавтор Лучіано Флоріді (Luciano Floridi) з Лондонського Інституту імені Алана Тюрінга. Це стосується також ботів – для них важливо розробляти імперативні правила взаємодії.
«В міру зростання чисельності та складності ботів, ми мусимо все більше уваги звертати на їхню культуру та соціальне життя, – констатує Цвєткова. – Це стосується не лише питання, як нам розробляти такі програми, а й як стежити за їхньою поведінкою. Нам важливо здійснювати все більше досліджень у галузі соціології ботів».
Skurril: Auch Bots tragen Fehden aus
University of Oxford, 28/02/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
03.03.2017