Кольорове пір'я, левова грива чи оленячі роги: самці багатьох видів мають яскраво виражені фізичні ознаки, які свідчать про них як про статевих партнерів і приваблюють представниць жіночої статі. Ці ознаки виникли внаслідок статевого відбору. Самиці натомість частіше непримітні, порівняно з чоловіками того самого виду. Проте окремі особини жіночої статі, зокрема поміж крабів, рептилій, приматів, також демонструють фізичні ознаки, що їх прикрашають. Їхнє виникнення, однак, не вдається пояснити тими самими механізмами сексуальної селекції, що стосується чоловіків, інформують американські біологи в журналі Evolution.
Помаранчеві плями на шиї самиць іґуан Sceloporus virgatus сиґналізують готовість до спарювання й засвідчують високу якість яєць. Фото: Stacey Weiss, University of Puget Sound
Завдяки симуляції еволюційних процесів можна довести: зовнішні ознаки привабливості у самиць з високою плодючістю не могли виникнути лише через те, що самець запліднював їх насамперед. Радше вони є результатом інших механізмів відбору, через який виник вищий соціальний щабель або інша перевага.
«Те, що представники чоловічої статі надають перевагу самицям з певними ознаками, не обов'язково означає, що ці ознаки виникли лише тому, щоб приваблювати партнера», — розповідає Кортні Фітцпатрік (Courtney Fitzpatrick) з Дюкського університету в Дюремі.
Щодо чоловіків все виглядає зрозуміло: що привабливіший, то більше має нащадків. Проте представницям жіночої статі мало користі з того, щоб привабити якомога більше партнерів, адже від цього кількість їхнього потомства не зростає. Для неї важливіше, щоб статевий партнер біологічно перебував у формі.
Навіщо ж їм приваблювати партнера зовнішніми знаками, якщо вони самі можуть його вибирати? Особливо привабливі самиці могли б мати більше шансів на те, що їх запліднить найкращий самець.
Це дотепер поширене, та неперевірене твердження проаналізували Фітцпатрік і Марія Серведіо (Maria Servedio) з Університету Північної Кароліни у Чаппел-Гілл. Для прикладу унікальних зовнішніх ознак у тварин жіночої статі вони обрали червоні клешні самок Голубого краба (Callinectes sapidus), помаранчеві плями на шиї іґуан Sceloporus virgatus, а також форми тіла приматів.
Разом дослідниці розробили сценарій, згідно з яким можна було вирахувати еволюцію унікальних жіночих рис за певних умов. При тім вони припустили, що всі самки спарювалися з однаковою частотою. Проте лише особливо плодючі жінки проявили здатні прикрашати ознаки, що їх певна частина самців сприймали як дуже привабливі.
Моделювання визначило, що статевий відбір сам по собі не приводить до того, що корисні особливості в самок виникають і поширюються в популяції. Власне, коли біологічно привабливі чоловіки частіше, ніж інші, спаровувалися з гарними жінками, унікальні ознаки через покоління ставали тільки менш вираженими. Можливо, інакше було б, якби тільки найкращі самці реагували на ознаки привабливості самок. Для задовільного пояснення цього припущення потрібні спостереження за тваринами.
Joachim Czichos
Warum sind manche Weibchen schön?
Wissenschaft aktuell, 02/02/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
06.02.2017