Парламент Литви затвердив нову Стратегію національної безпеки.

У документі перераховано 14 головних загроз безпеці країни.

У Вільнюсі вважають, що колишня безпекова стратегія, ухвалена 2012 року, застаріла, оскільки з’явилися нові загрози, не відображені в документі чотирирічної давнини.

За нову Стратегію національної безпеки у середу, 18 січня, проголосували 107 зі 108-мидепутатів Сейму, котрі були присутніми на сесії.  Ніхто не висловився проти, один депутат утримався – повідомив інформаційний портал Delfi.

З чотирнадцяти згаданих загроз на першому місці стоїть конвенційна військова загроза, яку являє собою «підготовка і воля Російської Федерації до використання військової сили для досягнення своїх цілей, концентрація і розвиток її військових потужностей по сусідству з Литовською Республікою, а також недостатньо прозора і така, що демонструє силу, військова діяльність поблизу кордонів Литовської Республіки та інших держав-членів НАТО».

Наступною загрозою автори Стратегії назвали замасковані військові й розвідувальні засоби, які використовують зарубіжні держави для негативного впливу на політичну і соціально-економічну стабільність Литви, її військову міць, правоохоронні органи, соціально-економічну стабільність тощо.

У Стратегії, звісно, згадується також про інформаційну та кібернетичну загрози, а також ризики економічної та енергетичної залежності.

У пункті про екологічну безпеку вказується на загрози з боку Росії та Білорусі в сфері розвитку ядерної енергетики поблизу литовських кордонів.

Як загроза національній безпеці вказано й кризу цінностей. Вона визначається як «неповага до природних прав людини, християнських цінностей, інституту сім'ї, знецінення ліберальної демократії і плюралістичного суспільства, поширення антигуманних та таких, що релятивізують або заперечують цінність людського життя, розпалюють расову, національну чи релігійну ворожнечу, пропагують або виправдовують насильство, примус і геноцид теорій , релігійних доктрин та ідеологій».

Інші загрози національній безпеці мають загальний характер. Серед них – нестабільність в регіоні й світі, тероризм, екстремізм, радикалізація, соціальна і регіональна відчуженість, демографічна криза, організована злочинність, корупція тощо.