Замість нігілізму ми дійшли, з одного боку, до релігійних феноменів, властивих Середньовіччю, як-от джихадизм. А з іншого — до розмноження маленьких тиранічних релігій, яких ніхто не наважується піддати сумніву під страхом впасти в єдиний, найжахливіший сучасний гріх — політичну некоректність
Коли Ніцше проголосив, що «Бог помер», він навряд чи міг уявити, що в нас так виростуть гноми. Чи — що те саме — оте сонмище маленьких богів, яких вигадала людина, аби його замінити. Я почну з найпарадоксальніших. Моя родина чотири роки жила в Росії під час холодної війни. Було цікаво тоді пересвідчитися, як совєти, добре знаючи велику релігійність російського народу, вирішили витворити інші божества, в які він міг би вкладати свою віру. Найбільше вартим уваги був сам Ленін, який, завдяки культу особистості, перетворився на першого в історії безбожного бога. Радянських дітей, наприклад, напучували, щоб вони возсилали свої прохання, як той, хто молиться до Ісуса Христа. А наречені незабаром призвичаїлися покладати весільний букет до ніг муміфікованого вождя, тимчасом як науковців примушували знаходити патологічні нейронні пояснення старим релігійним віруванням, що занепадають. У більш розвинутих країнах, ніж Росія, було логічно думати, що після смерті Бога ніхто не потребуватиме замінників такому архаїчному звичаю обожнювати когось, оскільки всі звернуться до бога Розуму, який є невіддільним супутником бога Проґресу, єдиних можливих для сучасної людини божеств.
Чудово. Минуло понад сто років, відколи Ніцше зробив свою заяву, і що насправді сталося? Релігії є повсюдними як ніколи — гляньте на ісламський феномен, — а в тих розвинутих країнах, де, як вважалося, запанує бог Розуму, майже будь-що перетворюється на релігію. Люди не вірять в Бога, але вірять в гороскоп. Крім того, їм забаглося стати політеїстами. Тож коли хтось вмирає, навіть найзатятіші атеїсти висловлюють побажання, щоби «боги прийняли його до свого лона», і прагнення колись знову зустрітися з небіжчиком «поблизу зірок». Через брак однієї релігії є ціла їх купа, які використовують віру — і часто нетерпимість — новонаверненого. Насправді нині майже все може перетворитися на релігію: веґетаріанство, культ тіла, футбол, гіперздорове життя… Поминаючи вже інші вірування, які попервах були розумними, але сьогодні перетворилися на догмати віри. Візьмімо, наприклад, суперматеринство. Я кажу про екзальтовану гіпертрофію чогось настільки природного, яким є справа бути матір'ю. От, наприклад, вигодовування грудним молоком. Очевидно, що материнське молоко є найкращим для дитини, але чи конче потрібно — як тепер це обстоюють, — щоб матері давали груди своїм немовлятам стільки разів, скільки ті захочуть, в громадських місцях, привселюдно, і часто-густо до дворічного віку (sic)? Марно доводити, що так, материнське молоко є чудовим, але ж і нічого не станеться, якщо дитина їстиме з пляшечки, щоб мама могла повернутися до свого особистого і професійного життя. Не надумайте, чого доброго, обстоювати таку річ, це вкрай небезпечно: прокльони, лайка, анафема. Іншим непрощенним гріхом є піддавати сумніву те, що зараз вважається природним. Згідно з цією релігією, яку благословив Олімп Голлівуду, найприроднішим під цей момент є веґанство, стати веґаном — це наступний крок після веґетаріанця. Ті, хто її визнає, не лише не їдять нічого, що має тваринне походження, а й відмовляються використовувати речі, зроблені зі шкіри чи хутра, що змушує їх, гадаю, вибирати між ґумаками чи пластиковими капцями — яка зручність. І навіть не думайте піддавати сумніву противакцинну віру. Ця нова релігія обстоює те, щоб скасувати всі вакцини. Мабуть, хтось із Кеннеді й акторка з серіалу Big Bang Theory якось сказали по телебаченню, що вакцина кору спричиняє аутизм, і відтоді багато батьків не щеплюють своїх дітей. Цієї зими в Сполучених Штатах виникла епідемія цієї хвороби, побічними ефектами якої, як попереджають лікарі, можуть бути енцефаліт і серйозні інфекції, але хто б на них зважав. Важливо бути природним, тому що всі акторки, співачки та світські левиці проголосили себе жрицями нової релігії, одним з елементів якої є народжувати не в лікарні, а вдома (суперприродно); з'їдати власну плаценту (також суперприродно і сучасно) і, звісно, мати цілий кагал дітей, з якими їздити туди-сюди, не розлучаючись з ними ні на мить (з допомогою цілої армії няньок і служниць, ясна річ, але цю подробицю краще не поширювати, ану ж вона наразить на небезпеку віру інших новонавернених з меншими економічними ресурсами).
Зазвичай кажуть, що релігія — це справа старих, людей з поганою освітою чи дуже консервативними переконаннями. Тому ще більше дивуєшся, коли бачиш, як в усі ці нові релігії, які я щойно перелічила (я могла би розповісти вам про багато інших), навертаються молоді, освічені й вільнодумні люди, які, ясна річ, дуже б образилися, якби їм сказали, що вони мають релігійні схильності.
У 1882 р., проголосивши, що Бог помер, Ніцше, який не був віруючим, арґументував, що ціною боговбивства є те, що коли людина відкидає християнську віру, то іґнорує також християнську мораль. Тож смерть Бога привела би «не лише до відмови від віри, а й до відмови від цінностей та універсального морального закону, що неминуче привело б до нігілізму». Геній з Рекена дав маху зі своїм пророцтвом. Замість нігілізму ми дійшли, з одного боку, до релігійних феноменів, властивих Середньовіччю, як-от джихадизм. А з іншого — до розмноження маленьких тиранічних релігій, яких ніхто не наважується піддати сумніву під страхом впасти в єдиний, найжахливіший сучасний гріх — політичну некоректність. Курйозне повернення відьмаків.
Carmen Posadas
El retorno de los brujos
ABC, 25.04.2015
Зреферувала Галина Грабовська
28.11.2016