Виявлено рештки мозку динозавра

 

На вигляд – непримітний камінь, проте розвідки виявили характерну структуру: пережитки судин і тканини. Йдеться про перший відомий екземпляр скам’янілої тканини головного мозку динозавра, розповідають палеонтологи. З їхніх слів, орган розміщувався в голові родича сьогодні відомого Ігуанодона, що жив 133 мільйони років тому. Його мозкові були властиві ознаки подібні до тих, якими наділений мозок сучасних крокодилів і птахів. Результати досліджень піднімають питання, чи мозок динозавра міг бути більшим, ніж припускали донині.





Скам'янілі рештки в порівнянні з розміром монети. Фото: Jamie Hiscocks. 



Мисливець за скам’янілостями Джемі Гіскокс (Jamie Hiscocks) ще 2004-го виявив незвичний камінь на місці розкопок у Сассексі (Сполучене Королівство). Він звернувся зі знахідкою до експерта Мартіна Брасьєра (Martin Brasier) з Оксфордського університету.

 

«Я зразу подумав, що знахідка може бути чимось особливим, збереженням м’яких тканин – майнуло мені в голові», – розповів Брасьєр. Гіскокс повідомляє про реакцію експерта: «У першому е-мейлі Мартін питався мене, чи я коли-небудь чув про скам’янілості тканин головного мозку динозаврів. Я зрозумів, що він має на увазі».

 

Поміж тим уламок піддавали детальним аналізам, що підтвердили припущення науковців. Знімки електронного мікроскопа та комп’ютерна томографія виявили врешті структури мозкової оболонки, що колись оточувала мозок динозавра.

 

Судини та колагенні структури виявилися частиною зовнішньої нервової тканини кори головного мозку. Порівняння засвідчили: виявлені структури подібні на ті, які властиві нині живим родичам (тобто нащадкам) динозаврів – крокодилам і птахам.

 

Науковці зробили й інші цікаві відкриття: мозок динозавра притулявся до стінок черепа. У сучасних рептилій тканинні структури оточують мозок, щоб той займав лише половину об’єму черепа. Це може означати, що в деяких динозаврів мозок був більшим, ніж припускали дотепер.

 

Науковці свідомі, що мозок міг притулитися до поверхні кістки в процесі скам’яніння. «Ми не можемо з певністю сказати, наскільки великим був мозок цього динозавра, – каже співатор розвідки Девід Норман (David Norman) з Кембріджського університету – Звичайно, динозавр міг мати й більший мозок, ніж прийнято вважати, але на підставі аналізу єдиного екземпляра ми не можемо цього стверджувати». Отож, науковці сподіваються на наступні аналогічні знахідки.

 

Та можливо в даному випадку йдеться про характерну ознаку. На відміну від кісток і зубів м’яка тканина залишає сліди дуже зрідка, адже надто швидко розкладається. «Ймовірність збереження тканин головного мозку є на диво маленькою. І щодо виявленого зразка – йдеться про унікальне відкриття», – наголошує співавтор Алекс Лю (Alex Liu) з Кембріджського департаменту наук про Землю (Cambridge Department of Earth Sciences).

 

Учені розповідають: тканина збереглася достатньо добре, бо мозок динозавра незадовго після смерті потрапив до кислого та бідного на кисень середовища, що й попередило гниття. Так виникла консервація, яка відіграла роль й у випадку болотяних людей. Врешті мінералізація призвела до скам’яніння решток.

 

Конкретно науковці виходять з такого сценарію: 133 мільйони років тому динозавр помер в болотяній водоймі або неподалік від неї, його голова потонула в осаді, що створило умови для консервування – на щастя палеонтологам.

 

 

Martin Vieweg

Fossiles Dino-Hirngewebe identifiziert 

wissenschaft.de, 27/10/2016

Зреферувала Соломія Кривенко

30.10.2016