Фотографії обпаленої марсіанської поверхні не залишають сумнівів: «Ск'япареллі», який мав протестувати технології саджання на Марс, розбився і, мабуть, ще й вибухнув.
Фотографії місця аварії «Ск'япареллі», які передав на Землю «Марсіанський розвідувальний супутник» НАСА
Про події 19 жовтня спеціалістам ЄКА, мабуть, буде неприємно згадувати. Але тепер вони змушені багато разів їх відтворювати на комп'ютерних симуляторах. Посадковий зонд «Ск'япареллі» був частиною місії ExoMars, яку ЄКА реалізує спільно з російським аґентством Роскосмос. «Ск'япареллі» мав стати прелюдією до місії 2020 р., в якій планують висадити на Марс набагато більшу наукову станцію — рухомий зонд, оснащений буром, здатним досліджувати марсіанський ґрунт на глибину до 2 метрів. Зі слів інженера проекту ExoMars Хорхе Ваґо, сьогодні пріоритетне завдання перед ЄКА — встановити причини аварії «Ск'япареллі» й усунути їх до 2020 р.
На відміну від британського зонду «Біґль-2», зв'язок з яким пропав під час його посадження у 2003 р., «Ск'япареллі» до останнього висилав інформацію на орбітальну станцію Trace Gas Orbiter. З попереднього аналізу відомо, що, увійшовши в марсіанську атмосферу, апарат спершу бездоганно маневрував і відкрив парашути. Однак на 4-й хвилині і 41-й секунді майже шестихвилинного приземлення щось пішло не так. «Ск'япареллі» передчасно скинув свій абляційний щит, а маневрові двигуни, які мали сповільнювати його протягом 30 секунд, спрацювали лише 3 секунди. Їх вимкнув бортовий комп'ютер, який чомусь «подумав», що «Ск'япареллі» вже досягнув поверхні. З дослідження знимок місця аварії, які 20 жовтня надіслав на Землю «Марсіанський розвідувальний супутник» НАСА, можна зробити висновок, що апарат, найпевніше, впав з висоти 4–3 км і врізався в поверхню Марса зі швидкістю 300 км/год.
Головний винуватець аварії «Ск'япареллі» — його комп'ютерна програма, а також спосіб поєднання інформації від різних сенсорів. У повністю автоматизованому режимі спуску саме комп'ютерна програма передала на бортові системи хибні команди, стверджує директор сонячних і планетарних місій ЄКА Андреа Акомаццо. Сьогодні, щоправда, це лише підозри, додає він. Всі крапки над «і» розставить офіційне розслідування. Але якщо винна таки програма, то це, зі слів Акомаццо, одночасно і погані, і добрі новини.
Адже програму та сенсори, які тестувались на «Ск'япареллі», планують використати і в місії 2020 р. Позитив, однак, тут в тому, що проблеми з програмним забезпеченням набагато легше виправити, ніж фундаментальні несправності в системах саджання, які, зі слів експертів ЄКА, спрацювали «на відмінно». «Проблеми з програмою — це одне. А серйозна технічна несправність — це інше. Нам тоді довелося б серйозно переплановувати місію. Але я думаю, що до цього не дійде», — стверджує Акомаццо. Команда ExoMars тепер намагається відтворити помилку на віртуальному тренажері, який симулює комп'ютерну програму і одночасно технології саджання.
Місію 2020 р. вже й без того відтермінували на два роки через затримки і з російського, і з європейського боку. Але, на думку Хорхе Ваґо, аварія «Ск'япареллі» не стане причиною ще одного відтермінування. «Ніхто не хоче навіть думати про 2022 рік, бо перехід з 2018-го на 2020-й і так дався нелегко», — каже він.
Майбутній місії, однак, ще бракує майже € 300 млн., і цю суму ЄКА проситиме в країн ЄС під час зустрічі міністрів у грудні. Директор ЄКА Йоганн-Дітріх Вюрмер, відповідаючи на запитання, чи аварія «Ск'япареллі» може поставити її під загрозу, сказав, що ніякого впливу на неї вона не матиме. Але Хорхе Ваґо виявляє менше оптимізму: «Було б краще прийти до міністрів зі звітом про успішну місію, а не провальну».
Проте цілковитим провалом попередній етап місії ExoMars все-таки вважати не можна. Адже його «напарник», орбітальний зонд Trace Gas Orbiter, успішно вийшов на орбіту. А з наукового погляду він має більшу цінність, ніж «Ск'япареллі». Починаючи з грудня 2017 р., Trace Gas Orbiter вивчатиме марсіанську атмосферу, намагаючись виявити там сліди можливих біологічних чи геологічних джерел метену. Він також привитиме за комунікаційне реле для марсохода 2020 р.
Elizabeth Gibney
Computing glitch may have doomed Mars lander
Nature, 25/10/2016
Зреферував Євген Ланюк
27.10.2016