Науковці вперше дослідили, хто влучніше розпізнає хворобу — медики чи популярні комп'ютерні програми, які спеціалізуються на діагнозах. Виявилося, що мобільні додатки аналізують симптоми непогано, але тільки у разі поширених хвороб. Коли ж справа доходить до складних чи рідкісних захворювань, комп'ютери не годяться. Тобто поки що відвідувати лікаря надійніше, ніж покладатися на поради смартфона.
Фото: sidop/thinkstock
Штучний інтелект та нейронні мережі стають щораз розумнішими й більш придатними до навчання. Вже сьогодні розум машини перевершує людський у шахах і настільній грі ґо, він розв’язує тести й досягає IQ, що відповідає рівню розвитку чотирирічної дитини.
І в медицині комп'ютер — на передовій: науковці довший час працюють над тим, щоб розробити експертну систему та програму, здатну до самонавчання. Розумні алгоритми мають допомогти медикам аналізувати знимки та лабораторні дані, оцінюючи симптоми. Зрештою, домашній лікар як додаток на смартфоні вже давно доступний для повсякденного використання.
Але для чого годяться такі цифрові «аналітики»? Щоб це з'ясувати, Атів Меротра (Ateev Mehrotra) та його колеґи з Гарвардського університету проекзаменували 243 інтернів і 23 поширені медичні додатки. Перед піддослідними поставили завдання вивчити симптоми і правильно поставити діагноз 45 пацієнтам.
З попередніх розвідок відомо, що люди-лікарі ніяк не захищені від помилкових висновків. Частка їхніх невдач зазвичай становить 10–15 % від загальної кількості ухвалених рішень.
З-поміж досліджуваних недуг були рідкісні й поширені, складні й несерйозні захворювання. У кожному випадку лікарі та програмне забезпечення видавали на свій погляд найімовірніший діагноз, а з ним і два інші можливі варіанти.
Результати «дуелі діагнозів» виявилися такими: загалом медики не помилилися у 72 % випадків, натомість комп'ютер — у 34 %. При тому поширені та легкі недуги комп'ютер зазвичай розпізнав правильно, однак, діагностуючи тяжкі й рідкісні хвороби, здебільшого помилявся, інформують науковці.
Тобто змагання завершилося з рахунком «1:0» на користь людської медицини.
«Клінічні діагнози сьогодні потребують такої самої майстерності, як і наука, — каже Меротра. — З досвідом та проникливістю людей-лікарів комп'ютерні програми ще не можуть змагатися».
Проте, на думку дослідників, далі так тривати не може. В штучному інтелекті та здатній до навчання експертній системі вони вбачають цінного помічника для лікарів. І підсумок, який озвучили науковці після завершення експериментів, звучить так: «Ще ні».
«Незважаючи на те, що сучасні комп'ютерні програми суттєво поступаються медикам у питаннях діагностичної достовірності, майбутнє покоління мобільних додатків може бути набагато точнішим», — каже Меротра.
Справжню цінність медичного програмного забезпечення він вбачає радше в функції підтримки: такі програми могли б допомагати лікарям оцінювати бази даних і заощаджувати час, необхідний для роботи з пацієнтами.
Harvard Medical School, 12/10/2016
Зреферувала Соломія Кривенко
18.10.2016