В Галичині активно створюють Центри надання адміністративних послуг. До кінця року вони мають з'явитися у всіх містах обласного значення та районних центрах. За задумом, ЦНАП — це своєрідне «єдине вікно», де громадянам надаватимуть увесь спектр адмінпослуг в одному приміщенні. Проте уряд досі не визначив, що власне є адміністративною послугою і не затвердив загальний їхній перелік. Експерти ж побоюються, що влада спотворить ідею громадських організацій і замість якісного впровадження проекту, реалізує його лише формально.
До кінця року по Україні повинні створити близько семи сотень ЦНАПів. 1 січня цього року почав діяти Закон «Про адміністративні послуги», за яким у кожному місті обласного значення та райцентрі створять Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Що таке адміністративні послуги, як будуть виглядати центри їх надання, навіщо вони громадянам і як справи з цією новинкою у Галичині?
Що таке «адмінпослуги»?
Експерт Центру досліджень місцевого самоврядування Ігор Бригілевич пояснює доволі складне для сприйняття визначення, подане в Законі: «Адміністративна послуга є результатом роботи органів влади, тобто її можуть надавати лише органи на державному (обласному чи районному) та місцевому (міста, селища, села) рівнях. У результаті громадянин отримує документ від органу: паспорт, свідоцтво, дозвіл чи ліцензія на певну діяльність, рішення про призначення пенсій, субсидій, матеріальної допомоги тощо».
Але майбутні надавачі адмінпослуг наразі не мають чіткої межі, що є адмінпослугами, а що ні. Керівник проекту «Створення ЦНАП у Тернополі» Ігор Гірчак зазначає, що уряд ще досі не затвердив переліку адміністративних послуг і навіть не може чітко назвати їхню кількість: «Очікують, щоб установи та організації сформували перелік послуг, які вони надають, і які з них є адміністративними. Деякі органи прирівнюють до адмінпослуг далеко не адміністративні (консультації, довідки та ін.), тому формується список ледь не з 300 сервісів».
Навіщо потрібні ЦНАПи?
Відтепер основним місцем, де громадяни зможуть отримувати більшість послуг від посадовців стануть ЦНАПи. Раніше необхідно було відвідувати потрібну установу, і часто не одну, щоб вирішити потрібне питання. Існує не лише ця проблема при відвіданні владних кабінетів для вирішення власних проблем. Ігор Бригілевич додає: «Ми можемо помітити також вияви недоброзичливості від службовців, незручність добирання до установи, громіздкі та тривалі процедури надання послуг, хаотичний прийом громадян або наявність лише кількох годин на день чи тиждень для цього, брак докладної інформації про послуги і неналежно облаштовані приміщення».
Для вирішення цих проблем створюють Центри. Ця ініціатива виникла у громадських діячів ще у 2009 році. Заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт з публічної адміністрації Віктор Тимощук стверджує, що законопроект розроблявся максимально орієнтованим на інтереси споживачів послуг: «У експертів, які долучилися до Робочої групи при Мін’юсті, а згодом – до парламентського комітету, були різні погляди: потрібний цей закон чи ні. Але ми брали участь з такою ідеєю, щоб цей закон, якщо він вже ухвалюється, був максимально орієнтований на інтереси споживачів послуг і враховував чинну в Україні практику міст, які вже такі центри створили на момент прийняття закону. На робочій групі ми намагалися донести весь наш вдалий та невдалий досвід роботи з місцевими органами до нардепів, щоб закон був зорієнтованим на потреби громадян і забезпечив необхідні можливості для установ».
Незважаючи на прийнятий закон, правового регулювання адмінпослуг, на думку експерта, ще досі недостатньо: «Якщо був би прийнятий Адміністративно-процедурний кодекс, це насправді було б дуже добре для споживачів адмінпослуг, бо цей закон якраз врегульовує те, що складає сьогодні найбільший корупційний ризик – робить зрозумілими процедури прийняття рішень органами влади, робить зрозумілим спілкування з владними структурами. Починаючи від того, коли просто шукаєте інформацію: куди звернутись і як подати заяву. І закінчуючи тим, коли у вас вже є рішення, але ви ним не задоволені, хочете його оскаржити; або коли у вас є рішення, а орган влади хоче його скасувати. Цей проект кодексу регулює ці всі моменти відповідно до європейських стандартів. Але з 2008 року його проект суттєвих змін не зазнає: з неофіційних каналів, великого ентузіазму до його прийняття немає, бо ця тематика адміністративної процедури є незрозумілою навіть для політиків і чиновників. Також нам бракує і законодавства про оплату адмінпослуг, бо новий закон цю проблему практично не вирішив».
Як виглядатимуть Центри?
Експерт Ігор Бригілевич зазначає, що є перелік вимог до Центрів надання адмінпослуг: «ЦНАП повинен мати зручне місце розташування в місті з хорошою транспортною розв’язкою і можливістю паркування. Повинні бути просторі приміщення (не коридорно-кабінетна система), які мають достатньо площі для очікування громадян і роботи посадових осіб. Прийом громадян повинен відбуватися прозоро і відкрито у великій залі, а не в кабінетах. Мають бути створені зручні умови очікування, забезпечено доступність для осіб з обмеженими фізичними можливостями, можливо отримання інформації особисто на рецепції у посадовців або волонтерів, в інформаційних кіосках, на стендах і з друкованих матеріалів, з допомогою комп’ютера і доступу до Інтернету.
В цих Центрах функціонує система електронного регулювання черги, щоб не громадяни себе організовували в органі влади (як в деяких містах займаючи її спозаранку), а електронна система неупереджено її формувала. Площа цих центрів становить від 500 до 800 квадратних метрів. Там розташовано зали для очікування та зали безпосереднього обслуговування громадян. В кожному з них більше 30 автоматизованих робочих місць (комп’ютер, принтер, сканер, система електронного документообігу) для посадовців, які приймають громадян і надають послуги. Особлива увага повинна звертатися на професіоналізм та доброзичливість службовців у роботі з громадянами. Крім цього, для громадян повинна бути забезпечена можливість отримати деякі супутні послуги. Наприклад, наявність банківського відділення і банкомату, кіоску канцтоварів, копіювального апарату, кутка для дітей, кімнати особистої гігієни тощо створює комфортні умови для громадян».
Терміни та кількість
Закон зобов’язує, щоб такі Центри до 1 січня 2014 року з’явилися на всій території України: якщо підрахувати всі необхідні міста та райцентри, то отримаємо кількість в межах 650-700. Офіційна статистика стверджує, що уже створено вже більше 100 центрів. Утім, насправді реально з них відповідають вимогам не більше дванадцяти. «За результатами наших поїздок та експертної підтримки в регіонах, можу сказати, що в Україні є в кращому разі до 15 міст, які мають ЦНАПи, а реально - десь 10-12. Для міст, які вже були на певному етапі реформування системи і входять в «десятку» успішних ЦНАПів, таких як Луцьк, Тернопіль, Івано-Франківськ, цього часу буде достатньо. Але у інших містах вони точно не будуть утворені, хіба що буде профанація – почеплять вивіски на які-небудь двері, що є ЦНАП, але повноцінних офісів не буде створено. Але тут мені важко оцінити , що гірше – чи те, що закон не буде виконано, чи те, що треба було взагалі не робити обов’язковою норму про створення ЦНАПів, а дати це на добру волю місцевої влади, як і в більшості інших країн», - прокоментував Віктор Тимощук.
Зміна менталітету держслужбовців – справа не одного року: «За кордоном такі Центри створюють набагато довше. Наприклад, у Канаді вже 10-12 років. Для них надання послуг є основним у діяльності службовців. Зараз вони нарешті узагальнюють весь матеріал, хоча усе у них вже менш-більш вдосконалено. У провінції Онтаріо в одному приміщенні об’єднали послуги всіх рівнів: державного, регіонального і місцевого. В Україні такий процес може тривати, на мою думку, 3-5 років», -додав Ігор Бригілевич
Порятунок потопаючих...
Оскільки ідея ЦНАПів виникла саме у громаді, а не у владних кабінетах, лише вона і може вплинути на реалізацію цієї ідеї. На початках громадським експертам, окрім розробки законодавства, допоміг німецький досвід: «У 2010 році ми обговорили німецький досвід створення і роботи центрів за круглим столом, а потім мали можливість побачити його на власні очі, відвідавши Німеччину. За результатами цих заходів Центр політико-правових реформ видали власну книгу про центри надання адмінпослуг, яку можна знайти на їхньому сайті (http://pravo.org.ua) . Добре, що вже станом на 2010 рік працював прозорий відкритий офіс у Вінниці, з’явився у Івано- Франківську, у 2011 р Кривий Ріг відкрив Муніципальний центр, далі - Луганськ, Хмельницький, Черкаси, Чернігів, Харків. Ми раді, що вже є український досвід, зарубіжні зразки нам потрібні були як моделі, тепер можемо спиратися на власний», - пригадує Ігор Бригілевич.
На думку експерта, зараз є два шляхи, якими громада може допомогти у створення якісних ЦНАПів: за допомогою просвітницької діяльності та оцінки. «Перший напрямок розпочали у цьому році – просвітницька кампанія серед посадовців, в першу чергу, місцевих. Громадські експерти розповідали, що потрібно цю ідею розвивати і реалізовувати. Тому дискусії треба, чи не треба створювати ЦНАПи, вже немає – є закон. Настає час другого напрямку. Потрібна думка громадян, щоб реалізовувати ідею зручності користування послугами. Це можна зробити за допомогою опитування, анкетування чи дослідження громадської думки. Знаю, що Вінниця, Хмельницький, Івано-Франківськ вже роблять такі речі. Існує особлива потреба розробки громадськими організаціями методології моніторингу чи критеріїв оцінки, без яких неможливе будь-яке ефективне опитування».
ЦНАПи у Галичині
У Львові ЦНАП відкрито на базі Центру обслуговування мешканців при міській раді Керівник адміністративно-господарського управління Львівської міськради Валентина Бартошик повідомила “Z”, що наразі формується портфель послуг, які надаватиме Центр: «Ми звернулися з офіційними листами до інших держорганів щодо співпраці у сфері надання адмінпослуг. Свою згоду надавати в межах Центру власні послуги станом на сьогодні дали: Держкомзем, БТІ, податкова інспекція, управління юстиції. Ми вже отримали відповідні нормативні акти: положення про Центр, технологічні картки. Наразі ми удосконалюємо ці речі, детальніше прописуємо процедури взаємодії між органами, які надаватимуть послуги».
У планах міськради – збудувати нове приміщення для львівського ЦНАПу. Поки що про його розташування службовці не повідомляють, але відомо, що це буде у центрі міста: «Ми звернулися з відповідним запитом до облдержадміністрації і профільних міністерств, бо будівництво вимагатиме значних коштів. У нас є матеріальна підтримка на технічне обладнання, працюємо над ним на базі центру, розташованого у міській раді». Ще одним важливим напрямком у міськраді бачать присутність Центру в Інтернеті: «Поки що працює електронна консультація на сайті міської ради, де також доступні переліки документів і бланки заяв. Щодо інших документів, тут вже необхідно використовувати електронний цифровий підпис. В жодній міській раді ще не зустрічала такого сервісу. Поки що він є на етапі розробки,створена відповідна робоча група. Також розробляємо сторінку Центру, яка працюватиме в межах сайту міської ради».
Тернополяни ще не отримали власного ЦНАПу. Невдовзі ця ситуація виправиться - керівник проекту «Створення ЦНАП у Тернополі» Ігор Гірчак анонсує відкриття Центру на кінець квітня: «Зараз питання тільки в тому, що ми взяли приміщення в центрі міста, де раніше була реєстратура поліклініки, тому там триває капремонт. Вся затримка з відкриттям тільки пов’язана з закінченням ремонту. Всі решта організаційні , правові нюанси і все, що було необхідно, вже зроблено: техніка закуплена, фактично вже з наступного тижня вона почне монтуватись в приміщенні». Тернопільський Центр також буде присутній в онлайні – його вкладку розмістять на сайті міськради: «Буде розміщена інформація про види, перелік, процес отримання послуг, бланки документів. Не готовий сказати, чи у нас буде одразу працювати запис на чергу по Інтернету. Але термінал буде встановлено в приміщенні Центру», - розповів “Z” пан Гірчак.
Попереду Івано-Франківськ –там вже більше двох років існує Центр надання адмінпослуг. Мешканці міста досить позитивно відгукуються про якість його роботи. Івано-франківчанка Надія Гончар зверталася туди у липні 2012 року: «Записувала дитину в дитсадок. Приміщення добре відремонтоване і прибране. Одразу біля входу знаходиться термінал, подібний до того, яким ми рахунок поповнюємо. На його екрані можна обрати потрібну послугу. Є різні рубрики і відповідні столи: земельні, освітні, економічні та інші питання. Отримуєш код своєї послуги і висвітлює, чи є черга. У моєму випадку черги не було. Якщо ж черга є , на екрані з’являється повідомлення: «Перед вами 5 людей, приблизно прийдіть на … годину». Задоволена якістю: нікуди не потрібно більше ходити. Впоралася зі своєю послугою за 5-10 хв».
Будівля Центру розташована у центрі міста. В середньому щодня ЦНАП обслуговує 250 громадян. За перший рік роботи в Центр звернулося 40 тис громадян, за другий рік – 50 тис. Найбільше звернень є до управління Держкомзему, департаменту містобудування та архітектури, юридичного відділу та управління земельних відносин. Центр активно присутній в Інтернеті: на сайті виконкому міськради створено розділ «ЦНАП», де є актуальна інформація про роботу Дозвільного центру, Реєстраційної палати та місцевих служб, перелік послуг з бланками заяв та нормативна база, звіти, оголошення. Також працює інтерактивний сайт cnap.if .ua. На ньому дізнатися про стан замовлення адмінпослуги, роздрукувати необхідні документи. З 2011 року Центр запровадив ще один цікавий сервіс – SMS-інформування. Всі замовники, які вказали при реєстрації номер свого мобільного телефону, отримають SMS про готовність послуги.
А в районах…
Окрім міст обласного значення, ЦНАПи мають бути створені при райдержадміністраціях. Експерти кажуть, що ідея наблизити Центри до людей з провінції - позитивна: «Навіщо громадянам кудись їхати за отриманням простої популярної послуги? Між районними та міськими центрами різниці особливої немає, хіба що у переліку послуг. Але існує проблема, чи треба створювати два центри, якщо місто має одночасно і обласне значення, і є районним центром. Тоді міськрада та райдержадміністрація мають домовитися між собою, у кого буде створено один Центр», - пояснює Ігор Бригілевич
На Львівщині поки що невідомі райони, де створять ЦНАПи, але громадські експерти планують визначити принаймні один район для надання йому допомоги з цього питання. Керівник проекту «Створення ЦНАП у Тернополі» Ігор Гірчак зазначає, що створення ЦНАПів у райцентрах області - “на нульовому етапі”: «Декілька нарад в облдержадміністрації стосовно створення Центрів в районах були. Обласна влада хоче центру в Тернополі надати статус обласного, тобто відкрити його нашими руками. Але якоїсь допомоги я поки що не відчув від них, хоча б організаційної чи матеріальної для оснащення приміщення». На Івано-Франківщині вже обрано три пілотні райони - Коломийський, Надвірнянський та Калуський: «З травня очікуємо результатів проектної заявки для відкриття трьох офісів у цих районів. Наша організація першою в Україні створює ЦНАПи виключно для районів. Намагаємося створити умови, щоб міські та сільські мешканці були у рівних правах», - розповіла “Z” голова правління Молодіжного громадського центру «Еталон» Леся Аронець.
09.04.2013