15 червня Міністр оборони України Степан Полторак поінформував НАТО, що Україна втратила 623 військових у війні з Росією за 2016 рік.
Ця напрочуд велика кількість, яка становить від трьох до чотирьох смертельних випадків на день, переконливо демонструє, що Росія та її сателіти не мають жодного наміру дотримуватись Мінських угод.
Ця кількість також демонструє ціну, яку готова платити Україна, щоб захистити себе – і Європу – від агресії російського президента Владіміра Путіна.
А тим часом, німецькі соціалісти виглядають все більше відданими ідеї робити все можливе, щоб заспокоїти російський імперіалізм. Коріння їх байдужості до міжнародних норм і прав людини може сягати часів Ostpolitik. Вони точно сягають 2005 року, коли тодішній канцлер Герхард Шредер – який назвав Путіна “бездоганним демократом” в розпал Помаранчевої революції в 2004 році – залишив свою посаду в Берліні, щоб стати високооплачуваним функціонером “Газпрому” – російської глибоко корупційної компанії, яка є в державній власності. Оскільки його перехід стався одразу після завершення його канцлерства, виходить, що Шредер домовлявся про умови його нової роботи ще будучи на посаді канцлера. Не дивно, що Шредер постійно закривав очі на російський фашизм та імперіалізм, захищаючи російські енергетичні інтереси і підтримуючи продовження енергетичної залежності Європи від російського газу.
Зіґмар Ґабріель, голова Соціал-демократичної партії Німеччини, був особливо відвертим в своїх пропутінських заявах. Подумайте, що це означає: Путін демонтував демократію в Росії, замінив її на диктаторську систему, яка зосереджена на ньому та культі його особи; Путін також розпочав війни в Грузії та Україні, порушив міжнародні норми та нажахав всіх своїх сусідів – від Казахстану до Білорусі і Фінляндії. Не треба багато уяви, щоб побачити схожість з певним німецьким диктатором, який ще в 1930-ті, демонтував демократію, замінив її на диктаторський режим, зосереджений навколо нього і культу його особи, розпочав війни, порушив міжнародні норми і залякав своїх сусідів. І все ж, незважаючи на очевидні подібності, Ґабріель – який представляє соціалістів Німеччини – залишається відданим підтримці Путіна і його режиму. Це не просто замирення. Це повна зрада всього, що мали би відстоюювати соціал-демократи.
Це також відречення від хвалених “європейських цінностей” Європейської Унії. ЄУ мінус її цінності — це лише групка країн, зосереджених на собі, які спільно користуються кількома будівлями, процедурами та валютою. Саме цінності – відданість демократії та людським правам, а також відмова від імперіалізму та колоніалізму – роблять Європейську Унію особливою і вартою збереження. Практично підтримка німецькими соціалістами Путіна є запереченням Європи. Це значно гірше, ніж Brexit, адже британці відкидають процедури ЄС, а не його цінності. Якщо ЄС колись розвалиться, то насамперед винуваті будуть благочестиві німецькі соціалісти.
Пропутінські тенденції є також очевидними в німецькій авторитетній ліво-спрямованій газеті “Die Zeit”. В недавній статті її редактор з особливих доручень, Тео Соммер, обговорює ряд масових вбивств в недавньому минулому – від Хіросіми, Нагасакі і Мілаю до Голокосту і геноциду вірмен, Верденської битви і війн в Югославії. Сталінські масові вбивства українців, росіян, кримських татар, і всіх інших відсутні в списку Соммера. Він занадто розумний, щоб не знати про них, тому це упущення є очевидно сконструйоване. Ось і по всій мужній позиції газети “Die Zeit” щодо людських прав. І яка мораль сліпоти Соммера для німецької молоді? Якщо геноцид є незручним для вашої аґенди, ігноруйте його.
Але Ґернот Ерлер, російська людина Берліна, і, звичайно, соціаліст, затьмарив усіх. “Наш найвищий пріоритет – це підтримка консенсусу всередині ЄС”, - сказав нещодавно Ерлер в стосунку до можливого послаблення санкцій ЄС проти Росії. “Якщо нам доведеться розплачуватись, то ми маєм бути готові” платити ціну.
Отож, яку саме ціну мав на думці Ерлер? Він не відповів, але відповідає Полторак: українських життів – 623 в першій половині 2016 року, можливо 1250 в цілому 2016-му, і багато, багато більше в майбутньому.
Олександр Мотиль, професор політології в Ратгерському університеті в Нью-Джерсі, спеціалізація Україна, Росія і колишній СРСР.
Alexander j. Motyl
Germany’s Socialists, Russia's Fascism, and Ukrainian Deaths
Atlantic Council, 20.06.2016
Зреферувала Христина Семанюк