На Сокальщині у Белзі розпочалися археологічні дослідження і вже за кілька днів археологи розкопали фрагменти старовинного оборонного валу, розповів один із учасників експедиції, кандидат історичних наук Віталій Ляска, пише "Історична правда".
На глибині понад 2 метрів дослідники натрапили на дерев’яні конструкції оборонного валу та частоколу, які попередньо датуються кінцем Х – початком ХІ ст. Віднайдено значну кількість фрагментів горщиків Х–ХІІІ ст., кістяні вироби, залізний ніж та наконечник стріли. За словами Остапа Лазурка з Белзького історико-культурного заповідника, поблизу місця сучасних розкопок у 1930-х рр. провадив дослідження археолог Ярослав Пастернак. Тоді науковець виявив рештки частоколу, але детальна інформація про ці укріплення відсутня.
Завдяки розкопкам науковці припускають, що княже місто Белз існувало до 1030 р., тобто до першої писемної згадки про нього. За словами Віталія Ляски, перші результати досліджень підкреслюють стратегічне розташування Белза на перетині торгівельних шляхів.Під час розкопок віднайдено фрагменти амфор, які виготовлялися у Візантії, уламки скляних браслетів немісцевого походження.
Особливу увагу викликають знахідки горщиків з циліндричною шийкою, які притаманні для північно-західних слов’ян з території Мазовії.Це підтверджує думку, що Белз був важливою ланкою відомого середньовічного шляху Київ – Краків – Прага – Реґенсбург, а також магістралі, що вела від Балтійського моря до Візантії, наголосив історик.
Невдовзі археологи повернуться до Белза, аби спробувати віднайти фундаменти храмів княжої доби – зокрема, монастирської церкви св. Климента та церкви св. Спаса.
Паралельно з працею археологів в середньовічному граді дослідники проекту "Локальна історія" проводять збір свідчень старожилів Белзчини – очевидців важливих історичних подій XX століття.
Довідка
Белз – столиця середньовічного Белзького князівства (в ранньомодерні часи – Белзького воєводства). Перша згадка про місто зустрічається в «Повісті минулих літ» (запис за 1030 рік). Тоді київський князь Ярослав Мудрий разом зі своїм братом князем чернігівським Мстиславом Хоробрим відвоював Белз, а згодом і Червенські міста, у польського короля Болеслава. Літописний Белз здавна відомий у науковому середовищі. З 1930-х досліджено вал дитинця, вимощену деревом вулицю ХІ–ХІІІ ст. Виявлено свинцеву печатку новгородського князя Мстислава (1096–1113), бронзове писало, керамічну писанку та низку артефактів, пов’язаних з військовою справою та господарством часів Середньовіччя.
14.06.2016