ІТ-технології для компаній завжди розвивалися окремо від технологій для фізичних осіб. Хоча саме поступ у споживацькому секторі здебільшого формує аґенду і для бізнесу. У 2016 р. перелік перспективних технічних ноу-хау для компаній набагато повніший, ніж минулоріч. Частково це зумовлено об’єктивною диверсифікацією технологій, а частково тим, що технології, сфокусовані на потребах споживачів, створюють дедалі більше проривного поступу, який ламає усталені тенденції і змушує компанії безперервно розвивати свої можливості, аби бути попереду конкурентів і втриматись на ринку.
Сьогодні можна виокремити цілу низку технологій, здатних бути по-справжньому революційними для бізнесу в короткотерміновій перспективі. Мова йде про технології, які здатні суттєво вплинути на роботу компаній та конкуренцію між ними. Окремі з них вже присутні на ринку і неймовірно швидко розвиваються. Інші лише перебувають на стадії розробок в науково-дослідницьких бюро та стартап-інкубаторах. Але ні одні, ні інші не можуть пройти повз увагу компаній, які пов’язані з цифровим світом, особливо тих, які прагнуть бути його лідерами. Усі технології в цьому списку – це завтрашній день інформаційної економіки. Розлянемо, отже, дуже коротко, як найближчим часом виглядатиме синтез бізнесу та ІТ.
Мікросервісна архітектура (Microservices architectures). Це – новий архітектурний стиль, у якому програма будується на децентралізованому принципі. Така програма постає як сукупність невеличких автономних сервісів, кожен з яких працює у власному процесі. Ці сервіси будуються навколо бізнес-потреб, розгортаються як правило з використанням повністю автоматизованого середовища та потребують мінімум централізованого керування. Перевагами технології є масштабованість, адаптивність, низька вартість та надійність. Успіх провайдера потокового мультимедіа Netflix довів її переваги й те, що інші компанії також повинні взяти її собі на озброєння.
Цифрове навчання, MOOCs, мережі глобальних рішень (Digital learning, MOOCs, global solutions networks). Не секрет, що з появою цифрових технологій радикально змінилася освіта й навчання в широкому сенсі. Технологічний поступ і ринкова конкуренція вимагають від працівників компаній дедалі вищого рівня компетентності в найновіших трендах цифрового світу. Повинна змінитися, отже, і освіта. Саме тому розробка технологій цифрового навчання, що включає, зокрема, систему масивних онлайн-курсів (MOOCs) та мереж глобальних рішень, є в переліку топ-технологій для бізнесу в 2016 році. За допомогою цих ноу-хау фірми й цілі галузі могли б навчатися одна від одної та обмінюватися досвідом в реальному часі.
Публічна та гібридна хмара (Public & hybrid cloud). Публічна хмара – це різновид хмарного обчислення, в якому провайдер послуг відкриває свої ресурси, наприклад, додатки чи контент, загальній аудиторії через інтернет. Сьогодні ще дуже мало компаній сповна використовують технологію публічної хмари, але виглядає на те, що вже через 18-35 місяців вона стане загально поширеною. Можливо, між 2017 та 2018 рр. публічна хмара перейме естафету від приватної хмари. Своєю чергою, гібридна хмара – це різновид хмарного обчислення, що поєднує властивості приватної та публічної хмари. Вона дозволяє провайдеру ділитися контентом чи додатками лише тоді, коли це виправдано з погляду ефективності, прибутку чи безпеки. Компанії повинні вже найближчим часом інвестувати в гібридну хмару, якщо вони не готові одразу перейти до публічної хмари.
Цифрове управління досвідом клієнта (Digital, customer experience management (DX, CEM). Забезпечення користувачеві стійкої та ефективної взаємодії з цифровими платформамами – від мобільних додатків й до стратегічних онлайн-спільнот – ось одне з ключових завдань еволюції ІТ-індустрії. Досягнення інтегрованого цифрового досвіду – це висока планка, яка вартує реальних інвестицій. Очікують, що до 2020р. ринок CEM зростатиме зі швидкістю 19% щорічно.
Командне співробітництво (Team collaboration). Швидкість та ефективність внутрішньої комунікації – це запорука успіху компанії. Сьогодні неймовірно стрімко розвиваються технології, які мають на меті оптимізувати командну взаємодію персоналу. Лідером на ринку сьогодні є мессенджер Slack, яка позиціонує себе як «вбивця Skype і корпоративної електронної пошти». Slack збирає в одному вікні усі комунікації в загальних темах для обговорення, приватних групах і особистих повідомленнях, має власний хостинг і дозволяє проводити пошук серед всіх повідомлень одночасно. Slack ефективно взаємодіє з такими сервісами, як Dropbox, Google Drive, GitHub, Google Docs, Google Hangouts, Twitter, Trello, MailChimp, Heroku, Jira тощо. Проект запустили в тестовому режимі в серпні 2013 року, а публічний реліз відбувся 12 лютого 2014. Сервіс відразу перейняли 8 тисяч компаній, що забезпечило йому рекордне зростання за всю історію ІТ-технологій.
Соціальний бізнес (Social business). Оптимізація мережевих взаємодій з клієнтами, партнерами та працівниками на основі переваг соціальних медіа є одним з головних трендів, з яким зараз починають мати справу багато організацій.
Машинне навчання та штучний інтелект (AI) (Machine learning and artificial intelligence). Якщо кількість венчурних інвестицій в перспективну галузь, є індикатором її майбутнього росту, то штучний інтелект перебуває поза всякою конкуренцією. Ініціатива OpenAI – аналітичний центр з мільярдним бюджетом, головним натхненником та ініціаторм якого є мільярдер Елон Маск, йде в авангарді дослідження штучного інтелекту та прагне забезпечити, щоб він став «благом для всього людства». Адже переваги машин, здатних самостійно мислити і приймати рішення, є самоочевидними.
Колаборативна економіка (Collaborative economy). Інша її назва – економіка спільної участі (sharing economy). Це – економічна модель, заснована на спільному використанні товарів і послуг, бартері і оренді замість купівлі-продажу. Такі стартапи, як Uber чи Airbnb, продемонстрували ефективність бізнес-моделі транзакцій між рівними агентами (peer sharing), яка глибоко вкорінена в цифрових технологіях. Вона не лише має перспективне майбутнє, але й обіцяє скинути з п’єдесталу лідерів ринку, що використовують більш традиційні засоби створення вартостей.
Ланцюг блоків транзакцій — блокчейн (Blockchain). Дуже мало найновіших технологій вже встигли отримати стільки захоплених відгуків, як blockchain – розподілена база даних для криптовалюти Bitcoin. Очікують, що вже невдовзі «блокчейн» стане самостійною індустрією з власним правом.
Біґдата (Big Data). Призначення цієї технології – обробка великої кількості даних з різних, непов’язаних між собою джерел. Технології обробки масивів даних сьогодні процвітають, однак поки ще невелика кількість фірм сповна освоїла цю технологію для прийняття рішень і вироблення свого стратегічного курсу.
Інтернет речей (Internet of Things — IoT). Звична логіка протиставляє реальний і віртуальний світ. Проте межа між цими двома світами часом стає досить тонкою. Інтернет речей – найкращий тому приклад. Це – мережа, яка складається з взаємозв'язаних фізичних об'єктів (речей) або пристроїв, які мають вбудовані датчики, а також програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати передачу і обмін даними між фізичним світом і комп'ютерними системами. Чому б такі повсякденні речі, як холодильник, кондиціонер, автомобіль, велосипед і навіть кросівки, не могли самі стати «юзерами» та утворити єдине розумне середовище на кшталт «розумного будинку»? Це – одна з найсуттєвіших нових індустрій в бізнес-технологіях.
Віртуальна та доповнена реальність (Virtual and augmented reality). Повне занурення у віртуальну реальність, яке обіцяють сучасні технології VR і AR мають безліч нерозвіданих сфер застосувань у всіх галузях бізнесу.
Мобільні бізнес-додатки (Mobile business apps). Ринок мобільних бізнес-додатків розвивається повільніше, ніж ринок apps для індивідуальних користувачів, хоча очікують, що у 2017 р. його вартість складе $56 млрд.
3D-друк (3D printing). У фінальному варіанті ця технологія обіцяє масовий, простий, дешевий та блискавичний випуск будь-якого виду товарів. Вона щойно народилася, але їй вже прогнозують десятиліття майбутнього розвитку. Утопічна ідея реплікатора з "Зоряного шляху" має всі шанси стати реальністю і розквітнути в нашому, а не вигаданому світі.
Багатопотокове оброблення швидких даних (Real-time stream processing, Fast Data). Це – технологія, яка дозволяє в реальному часі безупинно обробляти масивні потоки даних. Якщо Big Data працює з фіксованим масивом даних, то Fast Data – з їх актуальним потоком. Коли потрібно блискавично прийняти рішення у біржевих торгах чи відстежити взаємодію мільйонів користувачів в соціальних мережах, Fast Data, певно, не матиме рівних.
Набір додатків без інсталяції (instant app composition), малокодові платформи (low code platforms). Такі платформи, як Mendix, IFTTT, Quickbase та Zapier, тепер неймовірно спрощують автоматичне створення, інтеграцію та потоки даних з простих додатків. Малокодові платформи – так їх назвали у недавньому дослідженні Форестера – у 2019 р. стануть індустрією, чия вартість перевищуватиме $10 млрд. Швидкість створення, низька вартість та простота у користуванні є ключовими перевагами додатків, які не потрібно інсталювати і які дають змогу користувачам миттєво реагувати на ситуативні потреби.
«Усе-на-вимогу» (X-as-a-Service). Онлайн-забезпечення сервісів ІТ-інфраструктури є одним з найбільших сегментів технологічного бізнесу. Його вартість вже наприкінці 2016 р. сягне $203 млрд. Ринок диктує, щоб усі сервіси та додатки були негайно доступні і дуже еластичні. Це вартує неймовірних коштів та можливостей.
Контейнери (Containers). Контейнер — це клас, структура даних, або абстрактний тип даних, який дозволяє створювати колекції інших об'єктів. Їх застосовують для зберігання об'єктів у вигляді організованої структури на основі конкретних правил збереження і доступу до елементів. З цією технологією пов’язують основні можливості стійких гібридних хмар. Технологія контейнерів, таких як Docker, у 2016 р. продовжує розвиватися як ефективний спосіб деконструкції монолітних apps-архітектур заради набагато мобільніших мікросервісів.
Мобільні платежі (Mobile payments). Більшості видам бізнесу прийдеться серйозно замислитися над використанням сервісів мобільних платежів, таких як Apple Pay чи Samsung Pay. Адже кожен п’ятий користувач смартфонів використовуватиме ці сервіси вже наступного року.
Зовнішня персоналізація (Ambient personalization). Уявіть собі, що програма вже знає, що вам потрібно, тільки-но ви заходите на сайт чи користуєтесь веб-додатком. Зовнішня персоналізація вже працює у вигляді тарґетингової реклами, яка відстежує ваші дії в інтернеті та супроводжує вас під час веб-серфінґу. Наступний крок – комерціалізувати цю технологію для багатьох інших видів онлайн-взаємодій.
Натільні гаджети (Wearable IT). Пришестя на ринок Apple Watch продемонструвало, що IT як елемент одягу – це зручно і просто. Очікують, що до кінця 2016 р. цей ринок зросте на 18% до 50 млн. одиниць.
Контекстуальний комп’ютинґ (Contextual computing). Ідея нерозривного життя людини і комп’ютера ще недавно здавалася науковою фантастикою, але вже сьогодні вона стає реальністю. Кожного дня нам доводитися виконувати безліч рутинних дій, які забирають багато часу. Але чому наші цифрові календарі не могли б самі заповнювати пусті аркуші? Чому CRM-системи не могли б визначати, який клієнт зараз перед нами? В майбутньому значна частина продуктивності на робочому місці походитиме від додатків, які виявлятимуть те, що в побуті називають "здоровим глуздом".
Інтеграція додатків робочих місць (Workplace app integration). Популярні додатки для обміну повідомленнями, такі як Wechat чи Slack, довели, наскільки важливо, щоб додатки стали невід’ємною частиною робочої комунікації та взаємодії працівників. Інтеграція додатків безпосередньо в робочий процес підвищує продуктивність, ефективність та якість праці.
Адаптивна кібербезпека (Adaptive cybersecurity). Кібербезпека вже давно увійшла в перелік найважливіших питань для директорів з інформаційних технологій. На відміну від фіксованих рішень, адаптивний підхід полягає в активному використанні можливостей штучного інтелекту (AI), який дав би змогу динамічно реагувати на актуальні загрози. У Массачусетському технологічному інституті недавно розробили AI-агента, здатного реагувати на 85% несанкціонованих втручань.
Розумні агенти, чатботи (Smart agents, chatbots). Розумні агенти та чатботи, такі як Siri, Cortana чи Amazon Echo, використовують природну мову, щоб автоматично відповідати на питання, давати рекомендацї тощо. Очікують, що вони стануть частиною наступного покоління інтерфейсу для користувачів, який використовуватиме голосові та інші широкополосні канали.
Туманний комп’ютинг — фоґґінг (Fog computing). Фоґґінг, або «Інтернет всього», – це застосування колаборативної хмари клієнтів або розташованих поблизу модемів, роутерів та інших прикінцевих пристроїв (edge devices), здатних надавати широкосмугове сполучення, простір для зберігання даних та інші ресурси на вимогу заради вищої продуктивності та надійності, що, однак, не обмежує доступ до далеких дата-центрів. Фоґґінг зробить можливими нові типи додатків, які неможливо використовувати з вужчими, «від-кінця-до-центру» типами хмарних архітектур.
Dion Hinchcliffe
The enterprise technologies to watch in 2016
ZDnet, 29/05/2016
Зреферував Євген Ланюк
04.06.2016