Якщо ви отримуєте інформацію переважно з цифрових носіїв, а не з паперових видань, то це впливає на те, як ви мислите. Люди, які активно користуються планшетами і ноутбуками, схильні концентруватися на окремих деталях, а не на загальній картині. Цей феномен описаний в матеріалах міжнародної конференції «Людський фактор в комп’ютерних системах», яка пройшла в м. Сан-Хосе (Каліфорнія) з 7 до 12 травня. Результати дослідження вкотре нагадують нам про глибокий вплив цифрових технологій на різноманітні сторони нашого щоденного життя.
Автори дослідження поставили собі за мету відповісти на конкретне запитання: чи є відмінності в опрацюванні мозком тієї самої інформації, якщо її подати на цифровому чи паперовому носії? Зокрема, їх цікавив рівень абстрактності / конкретності мислення, тобто те, чи мозок концентрується на загальній картині чи радше на окремих деталях. При цьому науковці намагалися усунути усі побічні чинники, які могли б вплинути на інтерпретацію інформації. Так, на цифровому носії використали однаковий розмір шрифту, що й на паперовому, і т. д.
«Існує велика кількість досліджень того, як цифрові платформи впливають на увагу, однак їх вплив на глибші рівні абстрактного мислення досі вивчений дуже мало», – стверджує головний автор дослідження Джордж Кауфман, науковий співробітник Лабораторії «людина-комп’ютер». «Враховуючи те, що психологи вже довели вплив цифрових технологій на такі сфери свідомості, як цілеспрямованість та самоповага, дуже важливо встановити ще й те, яку роль оцифровування інформації відіграє у сфері пізнання», – додає він. В дослідженні взяло участь понад 300 добровольців віком від 20 до 24 років, а в кожній з його частин було від 60 до 100 учасників. Учасникам дослідження запропонували розв’язати такі завдання:
· Прочитати невелике оповідання Девіда Седаріса в друкованому та цифровому варіанті, а згодом пройти тест на його розуміння. Як виявилося, на абстрактні питання дали правильні відповіді 66% учасників, які читали друкований формат, і лиш 48% тих, які читали цифровий. А на конкретні питання дали правильну відповідь 73% тих, хто читав цифрову версію, і лиш 58% читачів друкованої.
· Прочитати таблицю з інформацією про чотири вигадані марки японських автомобілів та обрати найкращу з них. Учасники, які розв’язували це завдання на цифровому носії, дали 66% правильних відповідей, а ті, які вирішували його на паперовому, тільки 43%.
· Частину учасників, які проходили тестування на цифрових платформах, попросили перед його початком пройти додатковий тест, який стимулює абстрактне мислення. Як наслідок, 48% дали правильні відповіді в тесті про вигадані японські автомобілі проти 30%, які цей тест не проходили.
Висновки команди Кауфмана підтверджують результати попереднього експерименту, автори якого довели, що гравці у цифрову версію стратегічної гри «POX: Save the People» схилялись до локалізованих відповідей, аніж до осмислення загальної картини.
«Цифрові технології зайняли непорушне місце у нашому щоденному житті, тому дуже дивно, чому є так мало досліджень того, як ці пристрої впливають на наші когнітивні здібності. Знання цих особливостей дозволить розробляти краще програмне забезпечення та подолати окремі недоліки цифрових пристроїв», – стверджує співробітниця Дж. Кауфмана Мері Фленеґан.
Digital media may be changing how you think
ScienceDaily, 8/05/2016
Зреферував Євген Ланюк
13.05.2016