У змаганні за прихильність читачів комп’ютер несподівано обскакав людину: новини, генеровані машиною, здавалися правдоподібнішими, ніж ті, які писали справжні журналісти. Експеримент німецьких учених засвідчив, що статті про спорт та економіку, створені з допомогою алгоритмів, здаються більш вірогідними. Ймовірно, справа в точності, інформують науковці в журналі «Journalism».
Лексичну перевагу мають тексти, які, здавалося б, написала людина, проте комп’ютерні тексти виглядають правдоподібнішими й такими, що краще аналізують події.
Комп’ютер і роботи перевертають світ праці з ніг на голову: вони забирають у людини все більше видів діяльності. Для прикладу, в майбутньому машини зможуть допомагати у боротьбі з насильством, здійснювати інвентаризацію, зрештою, навіть замінити журналістів.
Вже зараз деякі медійні підприємства тестують так звану робожурналістику. Наприклад Американське інформаційне агентство «Associated Press». Компанія публікує тексти, написані комп’ютерними програмами. Наразі машини створюють прості за своєю структурою новини та повідомлення на теми спорту та фінансів.
Проте як сприймають ці тексти читачі? Відповіли на це запитання науковці на чолі з Андреасом Ґрефе (Andreas Graefe) з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана. Їхні результати здивували.
У межах своєї розвідки вчені попросили 986 учасників оцінити тексти новин, опублікованих онлайн. Для цього Ґрефе з колегами відібрали два реальні тексти – один про футбол, інший – про розвиток акцій одного автомобільного постачальника. Зі змісту обох текстів комп’ютерна програма створила дві нові статті.
Кожного піддослідного, що отримував статтю про спорт чи економіку, інформували про те, хто її написав: людина чи комп’ютер. Проте правду казали не завжди. Текст, розроблений на підставі алгоритмів, деколи приписували людині, і навпаки. Читач повинен був сказати, наскільки правдоподібною йому здалася стаття, чи доступно вона написана, й оцінити здійснений у тексті журналістський аналіз.
Результати засвідчили: як тільки учасники дізнавалися, що автором тексту є людина, вони оцінювали повідомлення доступнішим (навіть тоді, коли насправді текст писала машина). «Справа в тому, що від журналіста читач очікує іншого, ніж від машини, й ці очікування впливають на сприйняття», – пояснюють учені.
Проте значно сильнішим виявився інший ефект, який кинувся науковцям в очі: надаючи лексичну перевагу текстові, який, здавалося б, написала людина, комп’ютерні тексти піддослідний вважав правдоподібнішими й такими, що краще аналізують події. І не мало значення, яку етикетку науковці начепили на текст спочатку. Якщо текст створював комп’ютер, він завжди здавався достовірнішим, незалежно від того, кого читач вважав за автора: машину чи реальну людину.
Для команди Ґрефе це був несподіваний результат. Проте вчені мають пояснення цьому феноменові: «Автоматично генеровані тексти сповнені фактів і чисел, і комп’ютер їх точно перераховує до другого десяткового розділювача». Науковці пояснюють: «Ми віримо, що ця точність надає текстам більшої достовірності».
Для журналістської практики отримані висновки можна потрактувати так: «Особливо короткі тексти, створені комп’ютером, про спортивні події чи економіку й фінанси впливають на читача вже сьогодні». З огляду на те, що в майбутньому таких текстів публікуватимуть все більше, необхідно напрацювати нову етику для новин, написаних машиною, а не людиною, наголошують учені.
"Roboterjournalisten" überzeugen Leser
Scinexx.de, 04/05/2016
Зреферувала Соломія Кривенко
09.05.2016