авдиторія — публіка, слухачі на зборах
адверб — прислівник
ади, аді(ть) — диви, дивіть академік — студент
акурат — саме, докладно
амбіція — почуття власної гідности, самолюбство
анґлез — візитовий одяг
барабулька — картопелька
бешверуватися — присягатися
біг-ме — присяй Богу, їй Богу.
божити(ся) — присягатися
бойко, бойка — українець, українка від гирла річки Сяну до річки Бистриці; згірдна назва підгірян
боки — бічні доходи
бомкнути — проказати невиразно
борзо, борзенько — швидко, швиденько
бульба — картопля
бульбона — пропасть, глибоке місце в річці чи ставі
бунда — на Покутті верхній, короткий одяг з грубого сукна
бюрко — письмовий стіл
вангеліє — євангеліє
вандер — мандри
варіят — божевільний
вахенібунок — військовий вишкіл
величатися — називати, відзначатися
веранда — присінок, створений спереду ґанок, рундук
вереня — див. верета
верета — ряднина
вивірка — білка
вигулити — видурити, витуманити (пояснення Л. Мартовича)
видаток — врожай
вимантити — виманити, видурити
вимова — застереження, умова
виклад — лекція
витребеньки — забаганки, примхи, капризи
вихіснувати — використати
виходитися — видужати
відворкнути — відбуркнути
відземок — той, що глибоко в землі, пень; міцний, кріпкий
відказувати — нарікати
відумерщина — спадщина
війт — сільський староста
вжиткувати — уживати
вздріти — (по) бачити
влискуватися — блищати
возний — нижчий судовий службовець
вон — геть, пріч
ворожиця — жінка-ворог
восько — військо;
воськовий — військовий
впадати (на Бога) — уповати (на Бога)
вужевка — мотуз
вуйко — дядько, брат батька чи матері
вуйна — жінка дядькова
гаралиця — вивірка (пояснення Л. Мартовича), білка
гей — ніби
глагоїти — злагіднювати, вговорити, мирити
глота — натовп, тиск;
глотитися — товпитися
гостинець — битий шлях
гоцки — забава, жарти
грань — жар
гурма — юрба
ґанч — вада
ґарнізон — ґарнізоновий арешт — полковий арешт
ґатунок — сорт
ґратулювати — вітати з успіхом
дебра — провалля, пропасть
декан — старший священик, що завідує церковною округою, деканатом
делькотіти — дрижати, труситися
дзиґар — папірос, цигарка
дихт́іти — сопіти, важко віддихати
діздріти — доглянути, допильнувати
діправди — справді
для того — тому
добра — дідичівське майно, дідичівський дім
довольний — вдоволений
догонювати — дорікати, допікати
дознаку — достеменно, зовсім, цілком
доконче, доконечно — напевне, конечно, дуже
доочне — наочно
допевне — напевно
доразу — відразу
достоту — зовсім, цілком
достоювати — вперто вимагати
дочиста — зовсім, цілком
драбуга — поганець, паскуда
драґоман — перекладач
дудніти — гуркотіти
єґомость — священик
жакет — блюза, короткий сюртук
жонц — управитель панського маєтку; жонцова — його жінка
забагати — дуже чогось забажати
забурмосаний — нагніваний
завадити — зашкодити
завдатковий — позичковий
завдати — вчинити, зробити
завід — професія
загирити(ся) — загубити(ся), занапастити(ся); загирювати(ся) — загублювати(ся), занапащув ати (ся)
заглагоїти — див. глагоїти
задля — для, через
задурити — обманити
заєдно — раз-у-раз
заздріти — добачити, доглянути, спостерегти
зазирати — заглядати .
запоряджувати — розпоряджати
зариватися — зачіпатися
зарікатися — відмовлятися, дати зарік
зарядити — розпорядити
застановити — припинити
застановлятися — задумуватися
затичити — прикрасити зеленню
заціпеніти — застигти, замерзнути
збавити — попсувати (пояснення Л. Мартовича)
збагнути — зрозуміти
збитки — жарти, витівки; збиточний — пустотливий
зганути — згадати
згляд — увага
здибатися — зустрінутися
зецер — друкарський складач
з’єднати — прихилити
зіправди — справді (пояснення Л. Мартовича)
зіпсувати (кого) — тяжко скривдити, скалічити
злісний — лісничий
змилити — помилитися, обдурити
змогти(ся) — знемогти(ся), змучити (ся), втомити (ся)
знаток — знавець
знаття — датися в знаття — дошкулити
зоряти — світати
зострахи — із переляку, із страху
зрадитися — проговоритися
зразити (собі когось) — виклити неприємне почуття в когось, хто передтим добре ставився
зчинати — зняти
з’язь — зв’язок
ізновити — зробити щось нове, поновити
імпонувати — справляти сильне враження
інклюз — гріш, що все вертається до власника; щось незвичайне, таємниче, таємна сила
інспект — парник, тепляк
іритувати — гнівати, лютити
їмость — дружина панотця
кабат — сюртук
каденція — час, на який вибирали послів до законодатної установи
каглянка — затичка з ганчірки, щоб затикати піч
кальма — ганьба
камертон — строєві вилки
кантичка — книжка з побожними піснями, звичайно колядами
канцеліст — нижчий службовець
каня — шуліка
капраль — чотовий
карчило — потилиця
ковбок — короткий обрубок дерева
ковток — сережка
коли-тогді — як не тепер, то пізніше
колія — слід по колесах воза, залізниці тощо
компанія — рота, сотня
конозитися — возитися, вовтузитися
консеквентний — послідовний; консеквенція — послідовність
контентуватися — вдоволитися
контрагент — людина, що робить умову
концепт — винахідчивість
корона — австрійський гріш, вартости якого півкарбованця
корпус — постать, тіло
корч — кущ
крайній — кінцевий, остаточний
красий — перістий, рябий, сорокатий
крейцар — австрійський гріш, вартости більш-менш копійки
кримінал — в’язниця
кусник — шматок
лаба — лапа
лекс — мати в лексі — легковажити
лєнунк — виплата (військовий австрійський вислів)
ликнути — проковтнути
ліцитація — продаж під контролею суду, аукція
ляда — стіл у крамниці, прилавок
льокаль — приміщення
льокальний — місцевий
маєстат — величність
мазур — поляк з околиць Варшави; польський колоніст
мана — пристрасть
маршалок — голова законодатної установи, сейму, повітової (районної) ради
матура — випускний іспит середньої школи
мельдуватися — зголоситися, повідомити про щось
миг — в один миг — мигцем
мимо — попри, повз
міряти — ціляти
морали — моральні науки, напучування
морґ — трохи більше як півдесятини
морснути — вдарити
набезпечне — напевне
наборзі — нашвидкуруч
навидіти — любити
навтямитися — остогиднути, осточортіти
нагодитися — трапитися
назвиш — понад, поверх
назирити — побачити, доглянути
назирати — слідкувати
назирці — слідом, слідкуючи
накладник — видавець
накупу — разом, докупи
наліг — великий нахил до чогось; налоговий — той, що має великий нахил
нарокувати — починати відбувати військову службу
настоятель — наглядач, начальник
насупір — наперекір
наустити — піддати думку, намовити
нахильця — хильцем
начерати — начерпувати
невзгодини — прикрощі
неґліж — нічний одяг
неподуманий — див. подуманий
носитися — вбиратися; ноша — одяг
нота оцінка
нукати — заохочувати (словом „ну")
обершт — полковник
обзиратися — оглядатися
обзорини — оглядини
обіздрітися — оглянутися
обмахнутися — помилитися
обора — загорода для скоту
оборіг (оборога) — дах на 4 чотирьох стовпах, під який складають сіно, збіжжя — тощо
обчімханий — обчухраний
опришок — розбишака
ординація (виборча) — закон як вибирати послів до різних установ
орудка — справа
пазити — пильнувати, глядіти
паляруш (звичайно пулярес) — гаманець
пантрувати — пильнувати, берегти
пархи — шолуді
пасерб — пасинок
пелерина — накидка без рукавів; носять пелерину вищі духовники, як ознаку вищого духовного стану
пенсія — платня
передом — наперед
передчуття — прочуття
перекинчик — перевертень
перестанок — зупинка
пиріг — вареник
писнути — видати з себе голос
питомий — власний
під (поду) — горище
підійти — ошукати
пікантний — приперчений, непристойний
після (закону) — згідно (з законом)
платинка — хустина
плебанія — священича садиба, декуди звуть „попівщина“
пліша — близна
побережник — лісний сторож, карбівничий
побожити — присягнути
повидітися — здаватися
повторачити — повторювати (пояснення Л. Мартовича)
повуз (поль.) — повіз, бричка
податися — зголоситися
подення — підстілка під збіжжя
подібний — відповідний, що годиться, пристойний
подобати — лицювати
подуманий — можливий
пожитковання — споживання, консумпція; пожиткувати — споживати
пожовтий — жовтавий
позаяк — наскільки (пояснення Л. Мартовича) тому, як
позаякий — який; наскільки хто який є
позна — шкода
покинутися — зректися, відмовитися від чогось
полишник, поличник — ляпас
політок — врожай
помітувати — нехтувати, поневіряти
понадвірку — надворі
поповнити — сплатити
пороблене — чари
пост — військова сторожа
похопитися — спостерегти
почин — початок
почитувати — читати, проголошувати
пощупатися — пошукатися помацатися
правибори — від 1849 до 1907 р. обов’язувала в колишній Австрії конституція, на підставі якої послів до законодатних установ не вибирають безпосередньо усі громадяни держави, тільки т. зв. правиборці, вибрані у безпосереднім голосуванні. Цей перший акт виборів звався правиборами
правило — шевський прилад
предсідатель — голова
преч — геть
преці — адже, все таки, таки бо преці — бо ж
прибагнути — придумати
прикладний — придатний, пригожий
приміт — давати приміту — показувати
приостати — зупинитися —
приповістися — признатися
притока — притичина, привід
причка — пригода
прімкнутися — пролізти
пробен — досвідчений
продрюхуватися — прочунятися
прожиток — пробування
проликнути — проковтнути
пропінація — право на шинкування, шинок; пропінаційний — шинковий
проти — до; проти себе — на себе
противно — навпаки
пруднутися — метнутися
публіка — ганьба
пунктом — точно, докладно
пуцувати — чистити, послугувати
п’ятка — 10 австрійських корон, вартости більш-менш 5 царських рублів
раз-два — швидко
разити — вражати
раз-коло-разу — раз-по-раз
раз-на-раз — раз-у-раз
раний — вчасний
рата — частина сплачуваного боргу
реверенда — священича ряса
реґулярно — у рівних відступах часу, постійно
рекрут — некрут, новобранець
рекурс — відклик від судового присуду
риґороз — „суворий“ правничий іспит (на доктора прав)
римський. — дві австрійські корони, вартости коло яких 80 царських копійок
рівно — все одно, все таки
ріщя, ріще — хмиз,
родичі — батьки
романс — залицянка, кокетуваня
розчінканий — розхристаний
розщибатися — метушитися
свідоцтво — свідчення
сепаратка — окремий кабінет
склеп — крамниця
скоботати — лоскотати
служба — прислуга
служебність сервітут, себто право користуватися чужим майном
сотик — див. крейцар
софка — канапка
спацер — про гулянка
спіжарня — комірчина
справити кудись — спрямувати
справитися — почати, рішити
справляти (поле) — гноїти
справуватися — поводитися
справунок — див. орудка. ,
сталий — постійний
староство — повітове (районове) управління
старунок — добування, придбання
стиск — тиск, тіснота
сторонський — з іншої місцевини
стрик — дядько
стрих — горище
стрітити — стрінути
супроти — проти
сутий — товстий, щедрий, багатий
сутолока — натовп, тиск, мішанина
также — отже
таркатий — перістий, смугастий, сорокатий
тета — тітка
тицькати — тицяти
тож — отже, тому
тотус — заповідь найвищої вигри при преферансі (грі в карти)
трепета — осика
трудний — змучений
трунок — алькогольне питво туча — град
убиватися — побиватися
удача — вдача, характер
уймитися — перестати, скінчитися
улискуватися — див. влискуватися
уняти (духа). — знеохотити, прибити
упирати (в кого) — вмовляти, переконувати
урльоп — відпустка
уступ — на самім уступі — входячи
уцілові (їхати) — цілим, непошкодженим (їхати)
фактор — посередник
фамілія — родина, сім’я
фасувати — діставати, одержувати
фельдфебр — фельдфебель
феник — найдрібніший гріш, шеляг, шаг
фиркатися — буртуватися, відмовлятися
фіра — підвода
фотель — м’ягке крісло з поруччям
фрайтер — єфрейтор
фукнути — люто поглянути, огризнутися, замахнутися рогами
хавка — рот, морда, рило
хідник — тротуар
ховзько — ковзько; ховзатися — ковзатися
хосен (хісна) — користь
храм — роковий празник
хрунь — свиня; виборець, що продає свій голос за ковбасу
хулити — хуліґанити; хула — хуліґанство
цаль — міра в палець
ціпко — міцно, кріпко, сильно
ціха — риса
чатиння — чатина, хвоя
челядинка — поганець, паскуда
честувати — шанувати
читарник — читальник, читач, член читальні
чиколонок — чиколоток, щиколоток
чічка . — квітка
шаржа — військовий чин
шарнути — вдарити, потягнути
шваґер — шуряк
шибнути — промайнути
шик — елеґанція, добрий смак при одяганні
шинквас — шинкарський прилавок
шкартнути — пропустити, подарувати, не зробити чогось
шляк — удар; шляк трафить — хай поб’є лиха година
шмиґа — до шмиґи — до ладу; не до шмиґи — не до ладу, не подобається
шнарити — шнирити, шукати
шпагат — мотузок
шпанґа — військова кара в австрійському війську:
винного підвішували так, щоб пальцями ледве торкався землі
шпарґал — списаний папір, непотрібні папери
шпони — пазурі
шпуряти — жбуряти, кидати
штемпель — гербова марка
штрозак — сінник, матрац з соломи
шустка — 10 крейцарів
шибати — обламувати, обдирати, збивати (овочі з дерева)
якурат — див. акурат
ялося — годиться
11.04.1943