Проф. д-р І. Огієнко визнаний кандидатом на холмського єпископа
Дня 24. 9. в 17. год. Ґенеральний Ґубернатор міністр д-р Франк прийняв на замку у Кракові ВПреосв. Митрополита Діонисія, кандидата на Холмського єпископа проф. д-pа І. Огієнка, Ґенерального Вікарія о. М. Малюжинського, представників українського населення в Ґен. Ґубернаторстві: Провідника УЦК. проф. д-ра В. Кубійовича, ділового керманича УЦК. ред. В. Глібовицького та делєґата Холмського Комітету інж. Теребуса. Підчас цієї торжественної авдієнції й довершився важний історичний акт.
ВПреосв. Митрополит склав перед д-ром Франком таку письменну заяву:
"Ми, Діонісій, Архієпископ Варшавської Дієцезії і Митрополит Святої, Православної Автокефальної Церкви в Ґен. Ґубернаторстві, прирікаємо як зверхник цієї Церкви Панові Ґенеральному Ґубернаторові вірність і відданість. Будемо видані ним закони й розпорядки вірно виконувати та будемо дбати, щоб підчинене нам Духовенство з такою самою вірністю й відданістю ці закони й розпорядки виконувало".
Відтак Митрополит передав текст цієї заяви Ґенеральному Ґубернаторові, який у відповідь підкреслив свою згоду на те, щоб Митрополит Діонисій перейняв знову провід Православної Церкви в Ґен. Ґубернаторстві. "Я очікую від Вас" — сказав мін. д-р Франк — "що Ви переведете відбудову Православної Церкви відповідно до потреб Ґен. Ґубернаторства і бажань українських вірних. При виконуванні цього історичного завдання можете бути певні моєї опіки".
Ґен. Ґубернатор вручив ВПреосв. Митрополитові документ з повищим текстом.
Після цього потвердження Митрополит передав побажання вірних і заявив:
"Добро й розвиток Православної Церкви в Ґен. Ґубернаторстві, що складається майже виключно з вірних української національности, вимагає поділу цілої Церкви на три дієцезії, а саме на українсько-російську варшавсько-радомську, українську холмсько-підляську та українську краківсько-лемківську з окремими єпископами українцями. Теж саме добро Церкви вимагає, щоб висвятити на Холмського єпископа проф. богословського виділу д-ра Івана Огієнка, знаного вже діяча на церковній і культурній ділянці для добра українського народу.
Заявляючи тут свою лєґальність, одночасно прирікаю негайно завести новий лад у Святій Православній Автокефальній Церкві, відповідно до нових обставин".
Ґенеральний Ґубернатор заявив, що приймає цю заяву Митрополита в імені Фірера й Німецької Держави: "Я захоплений значінням цієї історичної години, яка створює передумовини, що вперше єпископ української національности буде висвячений. Я переконаний, що це вийде на благо словення для українського народу в Ґен. Ґубернаторстві! Нехай же це буде благословенням для тої Православної Церкви, яка на цьому терені пережила стільки сумних днів."
Митрополит зі зворушенням подякував Ґен. Ґубернаторові за все, що він вчинив Грецько-Православній Церкві в імені великого Фірера Адольфа Гітлєра. Притому пояснив Митрополит, що йому кривавилося серце, коли він мусів бути свідком переслідування його Церкви поляками та палення церков. Тому він радіє тепер, що для тієї Церкви настає кращий час і тому він складає подяку не тільки від вірних цієї Церкви, але також від усіх православних, що живуть в Югославії, Греції, Болгарії, Румунії, Царгороді та ген далеко в Америці.
Накінець Ґенеральний Ґубернатор приобіцяв особливу опіку над манастирем в Яблочині, де має відбутися свячення проф. д-ра І. Огієнка, та змісця дав відповідні доручення приявних урядовцям.
Ця подія має переломове значіння в історії Православної Церкви на українському терені в Ґен. Ґуб. З цим моментом кінчиться польське поневолення православних українців і приходить нова епоха Української Автокефальної Церкви в Ґенеральному Ґубернаторстві. Треба сподіватися, що це причиниться до відродження реліґійного духа в широких верствах українського православного населення.
Очевидно, головну надію треба покладати на тих нових провідників Української Православної Автокефальної Церкви в Ґен. Ґубернаторстві, що мають тепер перебрати її керму у свої руки. Завдання перед ними дуже велике, бо мусять вони усунути ті всі штучні перегороди, які спритно будували чужі, ворожі руки, та повести дбайливу виховну працю.
Дня 24. 9. в год. 16. українська православна громада у Кракові вітала в своїй церкві при вул. Повісля 5 Митрополита Української Православної Автокефальної Церкви в Ґен. Ґубернаторстві, ВПресв. Діонісія. На порозі церкви д-р X. Кононенко передала Владиці хліб, сіль і китицю троянд та привітала від українського православного жіноцтва. В церкві привітав Владику о. благочинний Волков, православний парох Кракова. Він висловив надію і переконання, що православні українці дістануть всі права, тим більше, що найближчим помічником Митрополита буде проф. І. Огієнко. Митрополит подякував за привіт і висловив надію, що Українська Православна Автокефальна Церква зможе тепер розвиватися без зовнішних перешкод, для добра українського народу. Відтак відправлено молебен і відспівано многоліття.
[Краківські вісті]
27.09.1940