Красне личко – серцю неспокій. Але для кожного красне личко – інакше. Привабливість обличчя – аж до найменших нюансів – залежить від суб’єктивного досвіду. Докази цьому надало дослідження, здійснене на близнюках. Його американські психологи описали в журналі Current Biology. Розвідка засвідчила: навіть монозиготні близнюки не завжди зійдуться на думці, чиє обличчя привабливе. Гени при цьому відіграють другорядну роль. Згідно з результати експериментів, сприйняття естетики обличчя залежить радше від життєвого досвіду, а він – унікальний для кожного.
Тест "Rate That Face", розроблений для того, щоб визначати, які обличчя здаються красивими.
«Визначальним є не середовище, в якому живуть члени однієї сім’ї, – пояснює Лаура Ґермін (Laura Germine) з Массачусетської лікарні (Massachusetts General Hospital) і з Гарварського університету. – Сприйняття – значно субтильніше й індивідуальніше явище». На нього впливають такі речі: особисті переживання про друзів чи ровесників, різні медіа та соціальні мережі. Тобто, цілком буденні зустрічі й обличчя з газет і телебачення визначають специфіку нашого сприйняття так сильно, як і перша дівчина чи хлопець.
Психологи зауважують: особисті естетичні вподобання стосовно облич збігаються на 50 %, але на інші 50 % – відмінні. Це пояснює як і те, що, з одного боку, модель гарної зовнішності матиме успіх, так і те, що, з іншого боку, друзі без кінця можуть сперечатися, хто привабливий, а хто – ні.
Певні обличчя, зокрема дуже симетричні, більшість людей вважає привабливими. Проте залишаються суб’єктивні приводи для дискусій: які обличчя і в якій мірі потрібно вважати гарними. Саме ця тема захоплює психологів. Раніше дослідження естетичного сприйняття облич зосереджувалися на первинних універсальних аспектах привабливості. Натомість Ґермін з колегами хотіла проаналізувати, звідки беруться відмінності в суб’єктивному сприйнятті.
На підставі даних про понад 35 000 відвідувачів дослідницького сайту (участь можуть взяти всі бажаючі), вчені встановили: індивідуальні вподобання щодо облич можна виміряти з допомогою тесту.
Наступний крок розвідки полягав у тому, що науковці працювали з австралійськими близнюками, з-поміж яких було 547 однояйцевих і 214 – двояйцевих, але однієї статі. У близнюків здебільшого однаковий генетичний матеріал, тобто завдяки експериментам на них можна розрізняти впливи чинників середовища. Психологи проаналізували результати й установили: особисті переживання відіграють важливішу роль, ніж гени.
«Наші дані підтвердили, що індивідуальні біографії та досвід – це визначальна сила в визначенні особистих преференцій стосовно облич», – пишуть Ґерміне з колегами. Попередні дослідження близнюків науковцям розповіли, що здатність впізнавати лиця, натомість, закладена генетично.
Отримані результати пояснюють ще й розвиток естетичних уподобань у процесі еволюції. «Ми надаємо рідкісний приклад надійно й об'єктивно виміряних ознак поведінки, що великою мірою зумовлені середовищем, – йдеться в коментарях. – Великий вплив досвіду на особисті естетичні вподобання пропонують нові погляди на еволюцію та структуру соціального розуму». Здійснена розвідка підтвердила вже давніше твердження, що середовище формує індивідуальне сприйняття того, що люди вважають привабливим.
Lebenserfahrung prägt Schönheitsempfinden
Wissenschaft-aktuell.de, 02. 10. 2015
Зреферувала Соломія Кривенко
04.10.2015