Спочатку над ними сміються, а потім над ними замислюються – вчора назвали досягнення науки, гідні Шнобелівської (в оригіналі Іґнобелівської) премії 2015 року. Журі нагородило вчених, які довели: поцілунки й секс заспокоюють висипку на шкірі, запитання «га?» існує в усіх мовах, а на сечовипускання всім ссавцям потрібна приблизно однакова кількість секунд. Також премію заслужив учений, який зробив себе об'єктом бджолиних укусів: так йому вдалося визначити, де болітиме найбільше.
Офіційна церемонія вручення Шнобеля (Іґнобеля).
Іґнобелівська (англ. ignoble – негідний), або Шнобелівська (Антинобелівська) премія – це не просто насмішка. Щороку в вересні нею нагороджують справжніх науковців за справжні наукові розвідки. Але на відміну від «звичних» учених нагород, тут перемагають химерні та смішні ідеї – незвичні, ексцентричні, але, як не крути, наукові. Вручає премію журнал Annals of Improbable Research («Аннали неймовірних досліджень»).
Цьогорічна церемонія нагородження відбулася 17 вересня у Гарварді. Сама вона пройшла цілком незвичною. Спочатку пролунала міні-опера про найживучіше мистецтво, потім поважні науковці розповідали про свої розвідки впродовж 24 секунд, а далі – в семи словах. Зрештою, під час слова подяки лавреатів (присутніх!) перебивала восьмирічна дівчинка, вигукуючи «Закінчуйте, будь ласка, мені нудно».
Отже, Шнобеля з фізики отримали американська вчена Патриція Янг (Patricia Yang) та її колеги за дослідження того, чи впливає маса тіла ссавців на тривалість їхнього сечовипускання і в який спосіб. Результати: й слонам, і чіхуахуа – усім на це діло потрібно близько 21 секунди (плюс-мінус 13 секунд).
Іґнобелівцем з біології став Бруно Ґроссі (Bruno Grossi) з Чилі. Він із колегами встановив: якщо курям із моменту вилуплення прив’язати до хвоста важкий патик, то вони бігатимуть, як динозаври.
Математична премія ощасливила німецьких учених Елізабет Оберцаухер (Elisabeth Oberzaucher) і Карла Ґраммера (Karl Grammer). Вони перевірили, чи правдива легенда, яка розповідає про Мулая Ізмаїла ібн Шеріфа, марокканського султана кінця XVII ст., який зачав 1171 дитину, з-поміж них – 600 хлопчиків. Висновки науковців: цілком може бути. Але для цього халіф мусив займатися сексом в середньому півтора рази на день зі щонайменше 65 жінками з гарему.
Половину Шнобеля з медицини отримав Гаджіме Кімата (Hajime Kimata) за чимало досліджень, здійснених з метою виявити, як на алергію впливає інтенсивний поцілунок і секс. Еротичні експерименти засвідчили: що одне, що друге заспокоює висип на шкірі. Поцілунок зменшує IgE-антитіла в крові, що спричиняються до появи алергії, виявив Кімата. Інша половина премії перейшла до словацької наукової команди на чолі з Ярославою Дурдяковою (Jaroslava Durdiakova). Науковці вирахували, впродовж якого часу чоловіче ДНК можна виявити в роті жінки після того, як вони інтенсивно цілувалися. Висновки: через годину після поцілунку чоловіче ДНК ще присутнє. Детективам, що розслідують злочини проти статевої свободи, здійснена розвідка може допомогти в пошуках ґвалтівника, вважають науковці.
Шнобелівську премію для медиків-діагностів довелося витерпіти їхнім пацієнтам. Діала Карім (Diallah Karim) та її колеги з Канади отримали відзнаку за доволі сирий метод визначення запалення сліпої кишки: якщо хворого в авто перевезти через "лежачого поліцая", інтенсивність болю, що виникнув, дасть змогу виявити, чи запалений апендикс.
Дослідження, відзначене Шнобелівською премією з психології й ентомології, далося болісно вже не піддослідним, а самим ученим: американець Джастін Шмідт (Justin Schmidt) дозволив пожалити себе 21 видові членистоногих, щоби розробити індекс інтенсивності болю від укусів комах. Його співвітчизник Майкл Сміт (Michael Smith) примусив медових бджіл жалити себе в 25 місць на тілі, щоби визначити, в котрому з них найбільше болітиме. Результати не здивували: верхня губа, ніздря та пеніс.
Літературний Шнобель дістався Маркові Дінґемансе (Mark Dingemanse) з Інституту психолінгвістики імені Макса Планка у Неймегені. Він з колегами довів: перепитувати «га?» або подібним до нього словом можна в усіх мовах. «Маленьке слівце – незамінний інструмент людської комунікації, – пояснює науковець. – Адже без нього ми би не пояснили, що маємо проблеми зі слухом або не зрозуміли, про що йдеться».
Нагорода з економіки дісталася за геніальну ідею – пропонувати поліцейським з Бангкоку, яких не вдалося підкупити, додатковий прибуток – по суті, той самий підкуп.
Усі переможці та їхні статті доступні на Шнобелівському сайті.
Scinexx.de, 18.09.2015
Зреферувала Соломія Кривенко
19.09.2015