Великі китайські гірки

Економісти дуже не люблять серпень: зазвичай, саме цього місяця трапляються найпотужніші кризи останніх десятиліть. Азійська криза 1997–1998 рр., світова фінансова криза 2008 р., тепер от «китайське літо», апофеозом якого наразі виглядає «чорний понеділок» 24 серпня.

Якщо коротко, то все почалося з несподіваної та різкої девальвації юаня, після чого впали китайські фондові індекси, а за ними обвалились на сотні пунктів індекси Dow Jones, S&P 500 і NASDAQ.

Поки в Україні святкували День незалежності, фінансисти з жахом спостерігали за падінням (на 6–15% протягом дня) акцій таких технологічних гігантів, як Apple, Microsoft, Alphabet/Google, PayPal та ін. Щоправда, надвечір паніка вщухла, і котирування цінних паперів багатьох корпорацій поповзли вгору.

Аналітики стверджують, що за два–три тижні акції повернуться ближче до колишніх рівнів. Проте пощастить не всім. Для компаній і країн, які тісно пов'язані з Піднебесною (тобто йдеться більш як про півсвіту), усе найцікавіше — попереду.

Проміжні результати

За попередніми підрахунками Forbes, загалом компанії за цих пару днів втратили понад $3 трлн. у капіталізації, сукупні статки найбагатших людей планети знизилися на $182 млрд.

Звісно, китайці потерпіли найбільше. Так, найбагатший китайський бізнесмен — керівник Dalian Wanda Group Ван Цзяньлінь — за добу втратив $3,6 млрд. Тим часом, за даними Bloomberg, мільярдери материкового Китаю внаслідок «чорного понеділка» збідніли на $14 млрд. (це 6% їхніх статків).

Справді, за останній рік у Піднебесній відбулося вибухове зростання фондового ринку, в тому й за рахунок позичкового капіталу. Як наслідок, ринок сильно перегрівся, вартість акцій стала відверто спекулятивною й утворився класичний пухир, який врешті луснув.

Усе було б нічого, якби йшлося не про найбільшого світового експортера та не про гігантський ринок.

Першим зазнав удару IT-сектор. Наприклад, «гірки» в Apple становили близько $10: акції обвалилися до $94,87, після чого знову перейшли 100-доларовий рубіж (так різко вони падали лише після смерті Стіва Джобса). Зрештою, це й не дивно. Корпорація планувала до кінця року продати 90 млн. мобільних пристроїв, разом зі сподіваними новинками iPhone 6s та iPhone 6s Plus, і саме китайський ринок мав поглинути більшість продукції, однак тепер ці плани доведеться коригувати.

Услід за зниженням котирувань провідних технологічних корпорацій впали й показники видобувних компаній, які залежать від попиту китайських виробників на вугілля, металеву руду та іншу сировину. Ймовірно, Китай зменшить і попит на нафту (нині частка його споживання в масштабах планети сягає 11%), що стане додатковим фактором подальшого її дешевшання.

Китайський ринок також є потужним споживачем експортних товарів таких країн, як США (які продають китайцям своїх товарів на $100 млрд. щороку), Японія, Німеччина та багато інших. А подекуди взагалі — чи не головним фактором їхнього економічного зростання (на тлі падіння в цих країнах внутрішнього попиту).

До того ж фінансисти побоюються великого відтоку капіталу з Піднебесної через сповільнення темпів зростання її економіки. А ось для китайської економіки, як виглядає, останні події загалом можуть піти на користь.

Криза чи хитра комбінація?

Власник компанії «Укр-Китай Комунікейшн» В'ячеслав Лисенко звертає увагу на низку факторів, що можуть зіграти в плюс китайцям.

Зокрема, китайський уряд дав команду скерувати чималі фінансові ресурси на викуп цінних паперів великих місцевих компаній (за дуже гарною ціною після обвалу). Так держава істотно збільшує державне володіння підприємствами в країні й посилює контроль за їх діяльністю.

При тому Китай абсолютно офіційно позбувається величезних запасів ВКВ — долара та євро, — уникаючи в такий спосіб потреби непрямої підтримки їх курсів. А виведені кошти (передусім спекулятивний капітал) перекочують на інші фондові ринки чи в суверенні цінні папери інших держав, де врешті-решт спровокують новий пухир чи фінансову кризу.

Крім того, девальвувавши юань, Китай підсилює можливості й для власного експорту — його продукція стає дешевшою за аналоги виробництва інших країн. Тож китайці можуть спокійно і навіть доволі вишукано позбутися багатьох своїх конкурентів.

Український відголосок китайських «гірок»

Якщо зростання китайської економіки цього року становитиме менше 5%, це можна трактувати як стан рецесії, вважає В'ячеслав Лисенко. Це не лише призведе до зростання внутрішнього безробіття, а й вдарить по таких постачальниках сировини, як Росія чи Австралія, та по інших країнах-партнерах Піднебесної.

А ось тут виникає ризик, що коли китайська криза зачепить розвинені країни (які ще не перетравили грецький «майже дефолт»), то Україна може залишитися без міжнародної фінансової допомоги.

Крім того, ситуація в КНР зачепить і наше виробництво, і наше сільське господарство, вважає експерт.

«Українська сталь, металопрокат та феросплави можуть зіткнутися зі значним зниженням світових цін, адже інфраструктурні проекти Китаю забезпечують їм головну підтримку. А це ключові позиції українського експорту. Велика світова корекція може стати штормом для і без того слабкої української економіки, яка не виходить з кризи», — вважає викладач Києво-Могилянської школи економіки Олексій Геращенко.

Але є і гарні новини. По-перше, наш фондовий ринок так і не відновився після кризи 2008–2009 років, інакше українські акції також продемонстрували б неабиякі піруети. По-друге, національний експорт вже більше року скорочується, тож навряд чи його сильно «здивує» втрата ще одного ринку збуту. Хіба що засмутить подальше зниження цін.

А вивільнення з китайського ринку великих капіталів дає Україні додатковий шанс на залучення іноземних коштів у національну економіку. І всупереч скептикам, українські інвестбанкіри налаштовані стримано-оптимістично.

Так, голова компанії Concorde Capital Ігор Мазепа вважає, що приклади Грузії та Ізраїлю доводять: війна може не перешкоджати позитивній інвестиційній діяльності держави. Він також переконаний, що інвестиції в Україну — це не питання термінів закінчення збройного конфлікту, а питання віри інвесторів в те, що Україна — правова держава.

Тож якби у нас відбулася повномасштабна люстрація (насамперед суддів), було подолано корупцію та встановлено рівні правила гри, Україна могла б зараз залучити нових інвесторів.

За умов помітного скорочення імпорту для українського бізнесу з'являється шанс виграти порівняно з імпортом у довшій перспективі. «Невеликий шанс на це є, але для такого виграшу українським підприємствам потрібні інвестиції. Будуть інвестиції — значить, буде переобладнання виробництва, ефективне навчання персоналу і так далі», — каже керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times  Ерік Найман.

Ще не вечір

Зрештою, світова економіка ще не відіграла всю ситуацію з «китайськими фондовими гірками» — зазвичай після таких обвалів ще протягом кількох місяців поодинокі ринки і навіть країни серйозно лихоманить. Враховуючи, що світ упритул наблизився до нової тотальної рецесії (не факт, що буде витримано 10-річний цикл), Китай цілком може стати її спусковим гачком.

З цього приводу екс-міністр фінансів США і голова Національної економічної ради  Лоуренс Саммерс днями написав у себе в Twitter'і, що «як і в серпні 1997, 1998, 2007 і 2008, ми можемо перебувати на ранній стадії дуже серйозної ситуації». А ступінь її серйозності можна буде оцінити вже у вересні.